Не всякий несприятливий результат після медичного втручання є у праві помилкою. В основі позову про компенсацію за мальпрактис лежить порушення лікарем чи медичним закладом обов’язку дбайливості — тобто недотримання вимог медичної науки й професії. Тому найкритичніша відмінність у цих справах — чи є результат неминучим ускладненням, чи запобіжною помилкою. Поки ця відмінність не прояснена, ні відповідальність, ні компенсацію не можна обговорювати правильно.
Відмінність мальпрактису й ускладнення #
Ускладнення — це результат, який може виникнути, навіть якщо все зроблено за правилами; медично передбачуваний, але неминучий; якщо його було заздалегідь роз’яснено пацієнтові й отримано згоду, він, як правило, не тягне відповідальності. Мальпрактис же виникає з недбалості: неправильний чи пізній діагноз, помилковий препарат або доза, непоказане (непотрібне) втручання, операція не на тому боці/органі, залишений при операції сторонній предмет, порушення правил гігієни й стерилізації. Ця відмінність зазвичай встановлюється експертними висновками, отриманими з Інституту судової медицини чи університетів, і значною мірою визначає долю справи. Тому повний збір медичних документів, досліджень і виписного епікризу — перший крок процесу.
Значення поінформованої згоди #
Лікар зобов’язаний роз’яснити пацієнтові зрозумілою мовою передбачувану процедуру, можливі ризики, шанси на успіх і альтернативне лікування та отримати його згоду. Втручання, проведене без належно виконаної поінформованої згоди, може саме по собі спричинити відповідальність, навіть якщо результат медично успішний; адже порушено право пацієнта усвідомлено вирішувати щодо власного тіла. За усталеним розумінням згода — не поспішне підписання типового бланка; вона має спиратися на справжнє, зрозуміле й таке, що стосується конкретної процедури, інформування. Для екстрених і непритомних пацієнтів діють інші правила.
Проти кого і в якому суді подається позов? #
Підсудність і відповідач різняться залежно від того, де отримано послугу; це точка, у якій найчастіше припускаються помилок:
- Державна (державна/університетська) лікарня: Позов подається не прямо до лікаря, а до адміністрації, за службову провину, як позов про повне відшкодування, і розглядається в адміністративному суді. Попередньо обов’язкове звернення до адміністрації.
- Приватна лікарня чи кабінет: Оскільки пацієнт є споживачем, який отримує платну послугу, позов про компенсацію, заснований на порушенні договору й делікті, подається до загальних судів, як правило до споживчого суду; до подання позову звернення до медіатора обов’язкове (Закон № 6502, ст. 73/A). Лікар і лікарня можуть нести солідарну відповідальність.
Вибір неправильного суду чи неправильного відповідача тягне серйозну втрату прав і часу, оскільки справу може бути відхилено за процедурою через роки.
У позові проти приватної лікарні компетентним місцем є район її розташування. До якого палацу правосуддя належать райони Стамбула, зазначено на наших сторінках районів Стамбула.
Строк давності й що можна вимагати #
Можна вимагати матеріальну шкоду — витрати на лікування, непрацездатність і втрату заробітку — та моральну компенсацію за перенесені біль і страждання; при стійкій інвалідності — витрати на догляд, а в разі смерті — компенсацію близьким за втрату годувальника й витрати на поховання. У цих справах строки давності різняться залежно від того, отримано послугу в державному чи приватному секторі й на чому ґрунтується вимога — на договорі чи делікті; тому не слід втрачати час, а строки треба розрахувати від самого початку. Оскільки відносини з приватним лікарем чи лікарнею за загальним правилом є дорученням, для договірних вимог слід виходити з п’ятирічного строку давності (ст. 147/5 Кодексу про зобов’язання); за деліктом строк становить два роки від дня, коли стало відомо про шкоду, і в будь-якому разі десять років. Щодо державних лікарень звернутися до адміністрації потрібно протягом одного року від дня, коли стало відомо про дію, і в будь-якому разі протягом п’яти років від її вчинення. Про процес ви можете ознайомитися з нашою сторінкою медичного права й мальпрактису; про схожий процес тілесної шкоди — у нашій статті про компенсацію при нещасному випадку на виробництві.
Підготовка до позову: які документи зібрати? #
Найсильніша сторона справи про мальпрактис — добре підготовлене медичне досьє. До початку процесу слід повністю зібрати такі документи:
- Усі медичні записи: карта пацієнта, виписний епікриз, протокол операції, результати аналізів і візуалізації, рецепти.
- Документи про згоду: підписані бланки поінформованої згоди й інформаційні листи, якщо є.
- Документи про витрати: рахунки й висновки, що підтверджують подальші витрати на лікування, ліки й догляд.
- Незалежна думка: за можливості — оцінка, отримана від іншого лікаря.
Ці документи необхідні для правильного проведення експертизи, на якій будуватиметься справа. Оскільки пацієнт має право доступу до власного досьє, ці записи можна запросити в медичному закладі до подання позову. Неповне досьє призводить до того, що навіть обґрунтована справа залишається недоведеною.
Цей матеріал має суто інформаційний характер і не замінює юридичної консультації у конкретній справі. Строки та умови можуть змінюватися залежно від чинного законодавства.
Доведення вини: висновок експертів і судової медицини #
Долю справи про лікарську помилку визначає висновок про наявність медичної вини. Залежно від предмета спору суд звертається до експертної колегії з університетських фахівців або до Ради судової медицини.
На що дивиться висновок? #
- Чи відповідало проведене лікування загальновизнаним стандартам медичної науки.
- Чи було виконано обов’язок дбайливості на кожному з етапів: діагностика, показання, вибір процедури та спостереження.
- Чи можна було уникнути заподіяної шкоди; тобто чи був наслідок ускладненням, чи винною дією.
- Обсяг інформованої згоди та чи зафіксовано те, що пацієнта було поінформовано.
Заперечення на висновок #
Якщо висновок несприятливий, заперечення, що подається у справу, має бути конкретним: слід показати, які медичні дані втрачено і якому запису висновок суперечить. Заперечення загального характеру результату не дають. За мотивованого заперечення суд може запитати додатковий висновок або призначити нову колегію. Проти висновків Ради судової медицини можна також звернутися до її вищої колегії.
Кримінальний і дисциплінарний процеси: ідуть окремо від позову про компенсацію #
Неправильне медичне втручання може породити три окремі процеси; вони не замінюють один одного.
| Процес | Куди звертатися | Результат |
|---|---|---|
| Компенсація | Споживчий суд — за приватної лікарні; адміністративний суд — за державної | Майнова та моральна шкода |
| Кримінальне розслідування | Прокуратура (заподіяння шкоди здоров’ю або смерті з необережності) | Покарання лікаря |
| Дисциплінарний | Обласне управління охорони здоров’я, відповідна лікарська палата, а для держслужбовця — його установа | Попередження, штраф, тимчасове відсторонення від професії |
Висновок про відсутність вини у кримінальній справі сам собою не визначає результату позову про компенсацію: критерій вини у кримінальному праві та обов’язок дбайливості у приватному праві не збігаються. Водночас експертний висновок, одержаний у кримінальній справі, може використовуватися як доказ у справі про компенсацію. Тому два процеси плануються спільно.
Винятком із правила про неможливість подати позов безпосередньо до лікаря — державного службовця є його особиста вина, що виходить за межі службових обов’язків. Це розмежування визначає правильність вибору відповідача; позов до неналежної сторони веде до втрати часу.
Особливе становище приватних лікарень та естетичних процедур #
Оскільки пацієнт, який одержує послуги у приватній лікарні, вважається споживачем, відносини з лікарнею оцінюються за Законом про захист прав споживачів, а справу розглядає споживчий суд. Лікарня відповідає і за дії лікарів, які в ній працюють; пацієнт може подати позов до лікаря та лікарні спільно.
За естетичних втручань правова кваліфікація змінюється. Естетичні процедури без лікувальної мети оцінюються як договір підряду; у цьому разі лікар зобов’язаний не лише виявляти дбайливість, а й досягти погодженого результату. Якщо результату не досягнуто, застосовуються правила про недоліки роботи, і тягар доведення пацієнта помітно полегшується. У таких процедурах, як пересадка волосся, ринопластика та мамопластика, ця різниця прямо впливає на результат.
В обох випадках до справи слід додати документи про оплату послуги, договір з лікарнею та обіцянки, дані в рекламних матеріалах. У споживчих спорах нижче грошового порога постає і шлях споживчої арбітражної комісії.
