Спадкове право
Свідоцтво про право на спадщину, поділ спадщини, відмова від спадщини, зменшення розпоряджень, удавані правочини спадкодавця, визнання заповіту недійсним і припинення спільної власності; податок на спадщину та оформлення спадкової маси.
Після смерті близької людини перед спадкоємцями постають і термінові, і довгострокові завдання: на відмову від спадщини відведено лише 3 місяці, на подання декларації з податку на спадщину та дарування — за загальним правилом 4 місяці, а позов щодо виведення майна можна подати навіть через роки. Ця сторінка присвячена тому, як ділиться спадщина, хто яку частку отримує, що робити зі спадщиною, обтяженою боргами, і які засоби захисту існують проти правочинів, вчинених спадкодавцем за життя.
Тут ви знайдете коло спадкоємців за законом та їхні частки з прикладами розрахунку, обов’язкові частки, покроковий порядок дій після смерті, способи отримання свідоцтва про право на спадщину, пільгу та ставки податку на спадщину та дарування на 2026 рік, відмову від спадщини, порядок складання заповіту та його оскарження, позбавлення права на спадкування, позови про зменшення розпоряджень і про удавані правочини спадкодавця, змінені 12-м судовим пакетом торги при припиненні спільної власності, компетентні суди Стамбула, витрати у 2026 році та типові помилки.
Спадкоємці за законом і спадкові частки
Якщо заповіту немає, спадщина ділиться в установленому законом порядку (за системою черг — парентел, zümre). Якщо є спадкоємці однієї черги, наступна черга не успадковує. Той із подружжя, хто пережив спадкодавця, успадковує разом із будь-якою чергою (ст. 495-499 Цивільного кодексу Туреччини, далі — ЦК):
| Після спадкодавця залишилися | Частка чоловіка / дружини | Частка інших спадкоємців |
|---|---|---|
| Чоловік / дружина і діти (1-ша черга) | 1/4 | 3/4 порівну між дітьми; частка померлої дитини переходить до її дітей |
| Чоловік / дружина і батьки (2-га черга) | 1/2 | 1/2 порівну між матір’ю і батьком; якщо хтось із них помер, його частка переходить до його нащадків (братів і сестер спадкодавця) |
| Чоловік / дружина і бабусі та дідусі (3-тя черга) | 3/4 | 1/4 між бабусями і дідусями та їхніми дітьми |
| Лише чоловік / дружина | Уся спадщина | — |
| Спадкоємців немає | Спадщина переходить до держави | |
Між доньками і синами немає жодної різниці. Позашлюбні діти отримують рівні частки з дітьми, народженими у шлюбі, якщо походження встановлено визнанням або рішенням суду; усиновлена дитина також є спадкоємцем усиновлювача і зберігає право спадкування у своїй кровній родині (ст. 498, 500 ЦК). Той із подружжя, рішення про розлучення з яким набрало законної сили, не успадковує. Щоб побачити частки для вашої ситуації, скористайтеся нашим калькулятором спадкових часток.
Приклад розрахунку спадкових часток
Припустімо, після спадкодавця залишилися дружина, двоє живих дітей і двоє онуків від третьої дитини, яка померла раніше за спадкодавця. Дружина отримує 1/4 спадщини. Решта 3/4 ділиться порівну між трьома лініями дітей: кожній живій дитині припадає 1/4. Частка померлої дитини в 1/4 у порядку представлення ділиться між двома онуками; кожен онук отримує 1/8. За спадкової маси 8 000 000 TL це означає 2 000 000 TL дружині, по 2 000 000 TL кожній дитині та по 1 000 000 TL кожному онукові.
Обов’язкова частка: частина, якої не можна торкнутися навіть заповітом
Спадкодавець може вільно розпоряджатися майном за заповітом або шляхом дарування, проте не має права порушувати обов’язкову частку (saklı pay) деяких спадкоємців (ст. 506 ЦК):
- Нащадки (діти, онуки): половина частки за законом
- Кожен із батьків: чверть частки за законом
- Той із подружжя, хто пережив спадкодавця: уся частка за законом, якщо він успадковує разом із нащадками або батьками; в інших випадках — три чверті
Обов’язкову частку братів і сестер скасовано змінами 2007 року. Особа, яка не має спадкоємців із правом на обов’язкову частку, може залишити все майно кому забажає. Заповіти й дарування, що порушують обов’язкову частку, не стають недійсними автоматично: власник обов’язкової частки має у встановлений строк подати позов про зменшення розпоряджень (tenkis davası).
Приклад розрахунку вільної частини
Припустімо, спадкодавець, у якого є дружина і двоє дітей, заповів усе своє майно вартістю 8 000 000 TL одній із дітей. Частки за законом: дружині 2 000 000 TL, кожній дитині 3 000 000 TL. Обов’язкові частки: уся законна частка дружини (2 000 000 TL) і половина законної частки кожної дитини (1 500 000 TL). Частина, якою спадкодавець міг вільно розпорядитися, становить 8 000 000 − 2 000 000 − 1 500 000 − 1 500 000 = 3 000 000 TL. Друга дитина, яка нічого не отримала за заповітом, може вимагати обов’язкову частку в 1 500 000 TL, а дружина — у 2 000 000 TL шляхом позову про зменшення.
Що робити після смерті: покроково
- Перший тиждень — перевірка заповіту: якщо серед речей спадкодавця або в нотаріуса є заповіт, його необхідно негайно передати до мирового суду у цивільних справах (sulh hukuk mahkemesi) незалежно від того, чи він дійсний (ст. 595 ЦК). Особа, яка приховує заповіт, відповідає за заподіяну шкоду.
- Свідоцтво про право на спадщину: видається нотаріусом або мировим судом; воно потрібне для всіх дій у земельному реєстрі, банках, податкових органах і судах.
- Встановлення спадкової маси: з’ясовуються записи земельного реєстру, автомобілі, банківські рахунки, банківські сейфи, акції, частки в компаніях і дебіторська заборгованість, а також кредити, борги за картками та за виконавчими провадженнями. Відомості про спадкову масу можна отримати через e-Devlet (портал електронного урядування), управління земельного реєстру та банки.
- Перший місяць — офіційний опис: якщо незрозуміло, чи перевищують борги майно, протягом одного місяця можна звернутися до мирового суду з клопотанням про складання офіційного опису (resmî defter) (ст. 619 ЦК).
- Перші три місяці — рішення про відмову: якщо борги перевищують майно, від спадщини відмовляються протягом 3 місяців з моменту, коли стало відомо про смерть і про свій статус спадкоємця. Зняття грошей зі спадкової маси або продаж майна в цей період може позбавити права на відмову.
- Четвертий місяць — податкова декларація: декларація з податку на спадщину та дарування подається до податкової інспекції за останнім місцем проживання спадкодавця.
- Земельний реєстр і банки: нерухомість переоформлюється на спадкоємців, гроші з банківських рахунків знімаються за спільною заявою спадкоємців.
- Поділ: якщо спадкоємці домовилися, укладається письмовий договір про поділ; якщо ні — проводиться медіація, а потім подається позов про припинення спільної власності.
- Строки позовів вносяться до календаря: не можна пропустити річний строк з моменту, коли стало відомо про підставу, для оскарження заповіту та для зменшення розпоряджень. Перевірити свої дати можна за допомогою інструмента перевірки строків і позовної давності.
Найважливіші строки у спадковому праві
| Дія або позов | Строк | Початок перебігу |
|---|---|---|
| Клопотання про складання офіційного опису | 1 місяць | Коли стало відомо про смерть (ст. 619 ЦК) |
| Відмова від спадщини | 3 місяці | Коли стало відомо про смерть і про статус спадкоємця; для призначеного спадкоємця — офіційне повідомлення (ст. 606 ЦК) |
| Декларація з податку на спадщину та дарування | 4 місяці (для спадкоємця за кордоном 6 місяців; у деяких випадках 8 місяців) | Дата смерті (ст. 9 Закону про податок на спадщину та дарування, VİVK) |
| Визнання заповіту недійсним | 1 рік; у будь-якому разі 10 років (проти недобросовісного відповідача 20 років) | Коли стало відомо про підставу недійсності / оголошення заповіту (ст. 559 ЦК) |
| Позов про зменшення розпоряджень | 1 рік; у будь-якому разі 10 років | Коли стало відомо про порушення обов’язкової частки / оголошення заповіту або смерть (ст. 571 ЦК) |
| Позов спадкоємця про витребування спадкового майна (miras sebebiyle istihkak) | 1 рік; у будь-якому разі 10 років (проти недобросовісної особи 20 років) | Коли стало відомо про статус спадкоємця і про те, у кого перебуває майно (ст. 639 ЦК) |
| Удаваний правочин спадкодавця (скасування запису в реєстрі та реєстрація) | Строку немає | Подається після смерті спадкодавця |
| Визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним | Строку немає | У будь-який час (ст. 598 ЦК) |
| Припинення спільної власності | Строку немає | Спочатку обов’язкова медіація |
| Переважне право купівлі (проти співвласника, який продав частку сторонній особі) | 3 місяці; у будь-якому разі 1 рік | Повідомлення про продаж через нотаріуса / дата продажу (ст. 733 ЦК) |
Як отримати свідоцтво про право на спадщину (veraset ilamı)?
Свідоцтво про право на спадщину (mirasçılık belgesi) — документ, що показує, хто і в якій частці є спадкоємцем. Отримати його можна двома шляхами:
- У нотаріуса: один зі спадкоємців звертається з посвідченням особи до будь-якого нотаріуса; нотаріус встановлює спадкоємців за даними реєстру населення і, як правило, видає свідоцтво того ж дня. Проте нотаріус не може видати свідоцтво, якщо для цього потрібен судовий розгляд, якщо даних реєстру недостатньо або якщо свідоцтво запитують іноземці (ст. 71/B Закону про нотаріат).
- У мировому суді у цивільних справах: до суду звертаються, якщо є заповіт, спадкоємець-іноземець, прогалини в записах про усиновлення чи походження, безвісна відсутність або суперечності в записах реєстру населення. За потреби суд витребовує записи з управління реєстру населення та допитує свідків.
Через e-Devlet можна знайти раніше видане свідоцтво про право на спадщину, але нове свідоцтво через e-Devlet не оформлюється. Свідоцтво не має сили остаточного судового рішення: якщо згодом з’ясується, що когось зі спадкоємців не враховано, можна будь-коли вимагати визнати його недійсним і видати нове. У такій справі, крім суду останнього місця проживання спадкодавця, компетентний також суд за місцем проживання кожного зі спадкоємців (ст. 11/3 Цивільного процесуального кодексу, ЦПК). Особи, чиї інтереси порушено, можуть оскаржити нотаріальне свідоцтво в мировому суді. Про отримання свідоцтва та наслідки відмови див. наш посібник щодо відмови від спадщини та свідоцтва про право на спадщину.
Податок на спадщину та дарування у 2026 році
Майно, що переходить у спадщину, оподатковується податком на спадщину та дарування (veraset ve intikal vergisi). У 2026 році неоподатковувана сума при спадкуванні становить 2 907 136 TL для кожного нащадка і того з подружжя, хто пережив спадкодавця, а за відсутності нащадків для чоловіка / дружини — 5 817 845 TL. У разі безоплатної передачі, наприклад дарування, неоподатковувана сума становить лише 66 935 TL. Предмети домашнього вжитку та речі, що зберігаються як родинні реліквії, звільнені від податку. Сума понад пільгу оподатковується за такою прогресивною шкалою:
| Щабель податкової бази (2026) | Перехід у спадщину | Дарування (безоплатна передача) |
|---|---|---|
| Перші 3 000 000 TL | 1 % | 10 % |
| Наступні 7 000 000 TL | 3 % | 15 % |
| Наступні 15 000 000 TL | 5 % | 20 % |
| Наступні 30 000 000 TL | 7 % | 25 % |
| Частина понад 55 000 000 TL | 10 % | 30 % |
Податок обчислюється окремо з частки кожного спадкоємця. Нерухомість оцінюється не за ринковою вартістю, а за вартістю для податку на нерухомість, рухоме майно — за ринковою ціною; документально підтверджені борги спадкодавця віднімаються від податкової бази (ст. 10, 12 VİVK). Строк подання декларації — 4 місяці від дня смерті, якщо смерть настала в Туреччині і спадкоємець перебуває в Туреччині, та 6 місяців, якщо спадкоємець за кордоном. Податок сплачується протягом 3 років з моменту нарахування 6 рівними частинами — щороку в травні та листопаді.
Приклад розрахунку податку
Припустімо, після спадкодавця залишилися дружина і двоє дітей, а до спадкової маси входять квартира з вартістю для податку на нерухомість 6 000 000 TL і 3 600 000 TL на банківському рахунку. Із загальної суми 9 600 000 TL дружині припадає 1/4 (2 400 000 TL), кожній дитині — 3/8 (3 600 000 TL). Частка дружини не перевищує пільгу, тому податок не виникає. Для кожної дитини податкова база становить 3 600 000 − 2 907 136 = 692 864 TL; за ставкою 1 % першого щабля податок становитиме близько 6 929 TL, і його можна сплатити частинами протягом 3 років.
Реєстрацію нерухомості на ім’я спадкоємців у земельному реєстрі можна провести, не чекаючи нарахування податку; проте нерухомість не можна відчужувати, доки податок, що припадає на успадкований об’єкт, не сплачено повністю (ст. 19 VİVK). Банки також вимагають перед виплатою спадкоємцям лист із податкової інспекції; якщо його не подано, банк може здійснити виплату, утримавши суму за встановленою законом ставкою (ст. 17 VİVK).
Спадщина боржника: відмова, відмова в силу закону та офіційний опис
Спадщина охоплює не лише майно, а й борги. Спадкоємці, які не відмовилися від спадщини, відповідають за боргами спадкодавця солідарно і своїм особистим майном; за загальним правилом ця відповідальність зберігається п’ять років і після поділу (ст. 681 ЦК). Для спадщини з боргами є три шляхи:
Відмова від спадщини: 3-місячний строк
Відмова заявляється протягом 3 місяців з моменту, коли стало відомо про смерть і про статус спадкоємця, письмово або усно в мировому суді за останнім місцем проживання спадкодавця і має бути безумовною. Якщо строк пропущено, спадщина вважається прийнятою; за наявності поважної причини мировий суддя може продовжити строк (ст. 615 ЦК). Дії, що виходять за межі звичайного управління, — зняття грошей зі спадкової маси, продаж автомобіля, здавання нерухомості в оренду та отримання орендної плати — позбавляють права на відмову (ст. 610 ЦК). Частка спадкоємця, який відмовився, переходить до управнених осіб так, ніби він помер раніше за спадкодавця; тому за спадщини з боргами відмову слід планувати всією родиною. Якщо від спадщини відмовляються всі найближчі спадкоємці за законом, спадкова маса ліквідується мировим судом за правилами про банкрутство (ст. 612 ЦК).
Відмова в силу закону
Якщо на дату смерті неплатоспроможність спадкодавця була очевидною або офіційно встановленою, спадщина вважається відхиленою (ст. 605/2 ЦК; hükmen ret). У цьому разі 3-місячний строк не застосовується: можна вимагати судового встановлення того, що борги перевищують спадкову масу, або заявити це як заперечення у виконавчому провадженні чи за позовом кредитора. Спадкоємець, який розпоряджався спадковою масою як власною, цим шляхом скористатися не може.
Офіційний опис
Спадкоємець, який не знає розміру боргів, може протягом одного місяця клопотати про складання офіційного опису. Суд викликає кредиторів шляхом публікації та вносить до опису активи й пасиви спадкової маси; після закриття опису спадкоємцю надається строк для ухвалення рішення. Спадкоємець, який прийняв спадщину за офіційним описом, за загальним правилом відповідає лише за боргами, внесеними до опису. Пам’ятайте також, що відмова не звільняє від відповідальності, яка випливає з вашої власної поруки або з безоплатних надань, отриманих вами від спадкодавця протягом п’яти років до його смерті (ст. 618 ЦК).
Як скласти заповіт?
Для складання заповіту достатньо мати здатність усвідомлювати свої дії та досягти 15 років (ст. 502 ЦК). Закон визнає три форми, і недотримання вимог щодо форми є підставою для визнання заповіту недійсним:
| Вид | Як складається? | На що звернути увагу |
|---|---|---|
| Офіційний заповіт | Складається перед нотаріусом, мировим суддею або уповноваженою посадовою особою з двома свідками (ст. 532-535 ЦК) | Свідками не можуть бути чоловік / дружина, нащадки, предки, брати і сестри спадкодавця та їхнє подружжя; цим заповітом не можна нічого надати свідкам та їхнім близьким |
| Власноручний заповіт | Повністю, від початку до кінця, пишеться рукою заповідача; містить рік, місяць, день і підпис (ст. 538 ЦК) | Роздруківка з комп’ютера або текст, написаний іншою особою, недійсні; щоб заповіт не загубився, його можна передати на зберігання нотаріусу або мировому судді |
| Усний заповіт | Викладається двом свідкам за надзвичайних обставин — безпосередньої загрози смерті, припинення сполучення, війни (ст. 539-540 ЦК) | Свідки мають невідкладно звернутися до суду; заповіт втрачає силу через місяць після того, як з’явилася можливість скласти його в іншій формі |
На практиці через зручність доказування та зберігання найчастіше обирають офіційний заповіт у нотаріуса. Для літніх або хворих людей, чию дієздатність згодом можуть оскаржити, медичний висновок, отриманий близько до дати складання заповіту, стає важливим доказом у спорах про його недійсність. Заповіт завжди можна змінити або скасувати новим заповітом.
Спадковий договір і відмова від спадщини за договором
На відміну від заповіту, спадковий договір (miras sözleşmesi) є двостороннім і не може бути скасований в односторонньому порядку; його укладають повнолітні особи, не обмежені в дієздатності, у формі офіційного заповіту з двома свідками (ст. 503, 545 ЦК). Особливим його різновидом є договір про відмову від спадщини (mirastan feragat sözleşmesi), за яким спадкоємець за зустрічне надання або без нього відмовляється від статусу спадкоємця. Відмова за зустрічне надання, якщо не погоджено інше, поширюється й на нащадків того, хто відмовився (ст. 528 ЦК). Для тих, хто хоче розподілити майно між дітьми за життя, такий договір — інструмент, що зменшує кількість спорів після смерті.
Оголошення заповіту та позов про визнання його недійсним
Заповіт оголошується мировим судом за останнім місцем проживання спадкодавця протягом одного місяця після передачі та надсилається відомим спадкоємцям (ст. 596 ЦК). Якщо протягом місяця проти заповіту не заявлено заперечення, особі, на користь якої зроблено розпорядження, може бути видано документ, що підтверджує, що вона є призначеним спадкоємцем або відказоодержувачем. Таке заперечення не позбавляє права подати позов про визнання заповіту недійсним.
Визнати заповіт недійсним можна з таких підстав (ст. 557 ЦК): недієздатність спадкодавця в момент складання заповіту (наприклад, деменція пізньої стадії), помилка, обман, погроза або примус, суперечність змісту закону чи моралі та недотримання форми. Позов має бути подано протягом 1 року з моменту, коли стало відомо про підставу недійсності, і в будь-якому разі протягом 10 років від дня оголошення заповіту проти добросовісних відповідачів і 20 років проти недобросовісних (ст. 559 ЦК). У спорах про дієздатність вирішальними стають лікарняні записи та висновок Інституту судової медицини (Adli Tıp Kurumu). Навіть якщо заповіт не буде визнано недійсним, у разі порушення обов’язкової частки разом із вимогою про недійсність можна заявити субсидіарну вимогу про зменшення.
Позбавлення права на спадкування та негідність спадкоємця
Спадкодавець може позбавити права на спадкування (mirasçılıktan çıkarma) спадкоємця з правом на обов’язкову частку лише з двох підстав і тільки розпорядженням на випадок смерті (ст. 510 ЦК): якщо спадкоємець вчинив тяжкий злочин проти спадкодавця або його близьких чи істотно не виконував обов’язків, що випливають із сімейного права. Підставу позбавлення має бути прямо зазначено в заповіті. Якщо позбавлена особа це оскаржує, тягар доведення підстави лежить на спадкоємці, який виграє від позбавлення; якщо підставу не доведено, розпорядження застосовується лише до частини понад обов’язкову частку (ст. 512 ЦК). Якщо не зазначено інше, частка позбавленої особи переходить до її нащадків, і вони можуть вимагати обов’язкову частку. Нащадка, щодо якого видано акт про неплатоспроможність боржника, також можна позбавити половини його обов’язкової частки; цю половину має бути призначено дітям позбавленої особи (ст. 513 ЦК).
Негідність спадкоємця (mirastan yoksunluk), натомість, виникає в силу закону без волевиявлення спадкодавця: не може успадковувати особа, яка умисно вбила спадкодавця або вчинила замах на його вбивство, довела його до стану, в якому він не може скласти заповіт, обманом чи силою завадила йому скласти або скасувати заповіт чи умисно знищила заповіт (ст. 578 ЦК). Якщо спадкодавець пробачив таку особу, негідність відпадає.
Виведення майна зі спадщини: удаваний правочин спадкодавця
Найпоширеніший на практиці спадковий спір — коли спадкодавець передає нерухомість одній із дітей або близькій людині, оформивши це в земельному реєстрі як продаж. Якщо справжньою метою було дарування та виведення майна від інших спадкоємців, видимий продаж є удаваним, а приховане дарування недійсне через недотримання офіційної форми. Від часу постанови Касаційного суду (Yargıtay) про уніфікацію судової практики 1974 року інші спадкоємці в такій ситуації можуть подати позов про скасування запису в земельному реєстрі та реєстрацію права (tapu iptali ve tescil davası). Позовна давність і присічні строки до цього позову не застосовуються; однак подати його можна лише після смерті спадкодавця. Позивачем може бути будь-який спадкоємець незалежно від наявності обов’язкової частки, і в разі задоволення позову нерухомість реєструється на позивача пропорційно його спадковій частці.
Докази, які оцінює суд
- Ціна продажу, зазначена в реєстрі, набагато нижча за реальну вартість на дату передачі
- Відсутність у набувача на той момент доходів для сплати ціни (банківські записи та дані соціального страхування SGK)
- Відсутність у спадкодавця потреби продавати та відсутність грошей від продажу на його рахунках
- Спадкодавець після передачі продовжував жити в об’єкті або отримувати орендну плату
- Родинні стосунки, що вказують на мотив виведення майна: сварка з іншими дітьми, другий шлюб тощо
Продаж, за яким ціну справді сплачено, є дійсним, навіть якщо він не подобається спадкоємцям; якщо ж у реєстрі передачу прямо оформлено як дарування, застосовується не позов про удаваність, а позов про зменшення. Внесення до реєстру відмітки про забезпечувальний захід (ihtiyati tedbir şerhi) під час подання позову не дає знецінити спір продажем об’єкта добросовісній третій особі. Для позовів про удавані правочини спадкодавця медіація як обов’язкова досудова умова не передбачена. Докладніше: виведення майна зі спадщини та удавані правочини спадкодавця; загальні правила позовів щодо земельного реєстру — у посібнику щодо позовів про скасування запису та реєстрацію.
Позов про зменшення розпоряджень: відновлення обов’язкової частки
Якщо заповідальні розпорядження спадкодавця або деякі безоплатні надання, зроблені ним за життя, порушують обов’язкову частку, спадкоємець із правом на обов’язкову частку подає позов про зменшення розпоряджень і вимагає зменшити ці надання в обсязі, необхідному для поповнення його обов’язкової частки. До прижиттєвих надань, що підлягають зменшенню, належать дарування із застереженням права скасування та дарування, вчинені протягом року до смерті (крім звичайних подарунків), надання в рахунок спадкової частки та надання, явно спрямовані на обхід правил про обов’язкову частку (ст. 565 ЦК).
Позов має бути подано протягом 1 року з моменту, коли стало відомо про порушення обов’язкової частки, і в будь-якому разі протягом 10 років — для заповітів від дня оголошення, для інших розпоряджень від дня смерті (ст. 571 ЦК). Суд спочатку доручає визначити вартість спадкової маси на дату смерті, а потім вільну частину; тому в центрі такої справи — судова експертиза. За результатами зменшення позивачеві може бути виділено частку в нерухомості або, якщо об’єкт неподільний, відповідач може залишити його за собою, виплативши грошову компенсацію.
| Позов | Коли подається? | Хто подає? | Строк |
|---|---|---|---|
| Удаваний правочин спадкодавця | Приховане дарування, оформлене як продаж | Будь-який спадкоємець | Строку немає |
| Зменшення розпоряджень | Якщо заповідальне розпорядження або дарування порушує обов’язкову частку | Спадкоємець із правом на обов’язкову частку | 1 рік / 10 років |
| Визнання заповіту недійсним | Недієздатність, вада волі, недотримання форми | Заінтересований спадкоємець або відказоодержувач | 1 рік / 10 років (20 років) |
| Витребування спадкового майна | Якщо майно спадщини перебуває в особи, яка не є спадкоємцем | Спадкоємець за законом або призначений спадкоємець | 1 рік / 10 років (20 років) |
| Припинення спільної власності | Якщо спадкоємці не можуть домовитися про поділ | Будь-який спадкоємець | Строку немає; спочатку медіація |
Оскільки правова кваліфікація може змінити результат справи, ці вимоги зазвичай заявляються разом у субсидіарному порядку: насамперед скасування запису через удаваність, а в разі відмови — зменшення розпоряджень.
Спільність спадкоємців: що відбувається до поділу?
З моменту смерті спадкоємці стають спільними сумісними власниками (elbirliği mülkiyeti) всієї спадкової маси (ст. 640 ЦК). До поділу жоден спадкоємець не може самостійно продати річ або виділити й передати свою частку в нерухомості; усі рішення ухвалюються спільно. У разі розбіжностей можна клопотати в мировому суді про призначення спільності спадкоємців представника.
- Перехід до спільної часткової власності: будь-хто зі спадкоємців може вимагати в мировому суді перетворити сумісну власність на часткову (paylı mülkiyet) пропорційно спадковим часткам (ст. 644 ЦК). Після цього кожен спадкоємець може продати свою частку; у разі продажу частки сторонній особі інші співвласники можуть подати позов про переважне право купівлі протягом 3 місяців від повідомлення про продаж, але в будь-якому разі не пізніше 1 року від дати продажу; ринкову вартість частки визначає суддя, і власник переважного права зобов’язаний внести цю суму у встановлений остаточний строк (ст. 733-734 ЦК). Під час примусових торгів, наприклад продажу в порядку припинення спільної власності, переважне право купівлі не діє.
- Передання спадкової частки: передати спадкову частку іншому спадкоємцю можна за письмовим договором, а третій особі — за договором, посвідченим нотаріусом; третя особа не бере участі в поділі й може лише вимагати передання їй частки (ст. 677 ЦК).
- Спадкоємець, який проживає в будинку: інші спадкоємці можуть вимагати від спадкоємця, який одноосібно користується нерухомістю, плату за незаконне користування (ecrimisil) пропорційно своїм часткам. На практиці важливо перед такою вимогою надіслати спадкоємцю, який користується майном, письмове попередження і знати, що вимога за минулий час обмежена п’ятьма роками.
- Право на житло того з подружжя, хто пережив спадкодавця: він може вимагати в рахунок своєї спадкової частки право власності, а за поважних причин — право користування (узуфрукт) або право проживання в житлі, де подружжя жило разом, і на предмети домашнього вжитку (ст. 652 ЦК).
- Зарахування (вирівнювання): безоплатні надання, зроблені спадкодавцем за життя одній із дітей, — купівля житла, придане, стартовий капітал, погашення боргів — враховуються під час поділу, якщо спадкодавець прямо не розпорядився інакше (ст. 669 ЦК).
Якщо всі спадкоємці згодні, поділ завершується спільним правочином у земельному реєстрі або письмовим договором про поділ (ст. 676 ЦК). Про порядок дій у реєстрі та банках див. нашу статтю як поділити спадщину.
Якщо поділ зайшов у глухий кут: припинення спільної власності (izale-i şuyu)
Якщо хоча б один зі спадкоємців не погоджується на поділ, будь-який спадкоємець може подати позов про припинення спільної власності (ortaklığın giderilmesi davası); згоди інших спадкоємців не потрібно. До подання позову звернення до медіатора є обов’язковим (ст. 18/B Закону про медіацію в цивільних спорах, HUAK, з 1 вересня 2023 року). Якщо за результатами медіації досягнуто згоди й отримано відмітку про її виконуваність, реєстрацію переходу права на нерухомість можна вимагати безпосередньо в управлінні земельного реєстру. Про процедуру медіації див. нашу сторінку про медіацію.
- Позов: подається до мирового суду у цивільних справах за участю в справі всіх спадкоємців. Якщо свідоцтва про право на спадщину немає, спочатку надається строк для його отримання.
- Огляд на місці та експертиза: досліджуються вартість об’єкта, можливість поділу в натурі та належність розташованих на ньому будівель і поліпшень (muhdesat). Якщо є спір щодо будівлі, зведеної спадкоємцем за власний кошт, це може знадобитися встановити окремо.
- Поділ у натурі або продаж: суд спочатку розглядає можливість поділу майна в натурі (наприклад, по одному відокремленому приміщенню кожному спадкоємцю). Якщо це неможливо, він ухвалює рішення про припинення спільної власності шляхом продажу.
- Продаж: після набрання рішенням законної сили продаж за правилами Закону про виконавче провадження та банкрутство (İİK) проводить служба торгів на електронному порталі торгів; виручка за вирахуванням витрат на продаж розподіляється пропорційно часткам.
12-й судовий пакет: для успадкованої нерухомості — спочатку торги між спадкоємцями
Законом № 7589, опублікованим в Офіційній газеті від 31 липня 2026 року, до статті 114 Закону про виконавче провадження та банкрутство внесено важливе положення. Для нерухомості, усі власники якої набули право власності в порядку спадкування і в якій немає частки третьої особи, що не є спадкоємцем, у разі ухвалення рішення про продаж перші торги проводяться лише між спадкоємцями-власниками. На цих торгах пропозиція має перевищувати сто відсотків оцінної вартості (muhammen kıymet), і такий порядок застосовується одноразово. Якщо серед спадкоємців на цій умові покупця не знайдеться, другі торги відкриті для всіх, і за основу береться п’ятдесят відсотків оцінної вартості.
Ця норма дає важливу можливість спадкоємцю, який хоче не допустити переходу родинного будинку до сторонньої особи нижче його вартості; водночас спадкоємцю, який бажає придбати об’єкт, слід заздалегідь підготувати фінансування на всю визначену експертом вартість. Якщо одну з часток раніше було продано особі, яка не є спадкоємцем, цей порядок не застосовується. Крім того, забезпечувальний внесок покупця, який запропонував найвищу ціну, але не вніс суму вчасно, виплачується співвласникам пропорційно часткам, а на покупця накладається адміністративний штраф у розмірі п’яти відсотків від запропонованої ціни. Нові правила не застосовуються до торгів, оголошених до набрання законом чинності.
Підсудність: який суд і яка будівля суду в Стамбулі?
| Справа або позов | Компетентний суд | Територіальна підсудність |
|---|---|---|
| Свідоцтво про право на спадщину, відмова від спадщини, офіційний опис, оголошення заповіту, встановлення спадкової маси | Мировий суд у цивільних справах | Останнє місце проживання спадкодавця (у разі визнання свідоцтва недійсним — також місце проживання спадкоємців) |
| Припинення спільної власності, перетворення сумісної власності на часткову | Мировий суд у цивільних справах | Для нерухомості на практиці — місцезнаходження об’єкта; у разі поділу спадщини в цілому — останнє місце проживання |
| Зменшення розпоряджень, визнання заповіту недійсним, витребування спадкового майна | Суд першої інстанції у цивільних справах (asliye hukuk mahkemesi) | Останнє місце проживання спадкодавця (ст. 11 ЦПК, виключна підсудність) |
| Скасування запису та реєстрація через удаваний правочин спадкодавця | Суд першої інстанції у цивільних справах | Місцезнаходження нерухомості (ст. 12 ЦПК, виключна підсудність) |
Позов, поданий із порушенням правил виключної підсудності, передається за ухвалою про непідсудність, що коштує кількох місяців. Оскільки судові округи можуть змінюватися, перед поданням позову це слід перевірити через UYAP (національну судову інформаційну систему). Якщо спадкодавець жив у Стамбулі, а нерухомість розташована в іншій провінції, позови про зменшення та про скасування запису, можливо, доведеться подавати в різних місцях.
Витрати та тривалість спадкових справ (2026)
- Судовий збір: за позовами про зменшення та про скасування запису передбачено пропорційний збір за рішення в розмірі 68,31 проміле від ціни позову; чверть його сплачується авансом під час подання позову. Позов про припинення спільної власності подається зі сплатою фіксованих зборів; пропорційний збір виникає на стадії рішення і становить 11,38 проміле від ціни продажу в разі рішення про припинення шляхом продажу та 4,55 проміле від вартості поділеного майна в разі рішення про поділ у натурі. До цього додаються витрати на вручення документів, огляд на місці та експертизу.
- Ціна позову: для розрахунку збору та винагороди адвоката враховується не вартість нерухомості для податку на нерухомість, а реальна (ринкова) вартість, визначена експертом. У Стамбулі різниця між цими величинами часто значна; бюджет слід планувати з урахуванням цього.
- Винагорода адвоката: згідно з Мінімальним тарифом адвокатських гонорарів на 2026 рік мінімальна винагорода становить 62 000 TL у справах у суді першої інстанції у цивільних справах, 40 000 TL у справах у мировому суді, 52 000 TL у справах про припинення спільної власності та поділ і 40 000 TL за підготовку заповіту або спадкового договору (без ПДВ).
- Позов про невизначену вимогу скасовано: Законом № 7589 скасовано статтю 107 ЦПК, яка регулювала позов про невизначену грошову вимогу. За вимогами про зменшення, зарахування або плату за користування, що перетворюються на грошові, тепер можна подати частковий позов і одноразово збільшити вимогу в межах тієї самої справи (ст. 109/4 ЦПК).
- Тривалість: оформлення свідоцтва про право на спадщину та відмови зазвичай займає кілька тижнів. Справи про зменшення, удавані правочини спадкодавця та припинення спільної власності в Стамбулі через експертизу та огляд на місці в першій інстанції найчастіше тривають 1,5–3 роки; апеляція та касація збільшують цей строк. Згідно з нормою, доданою до ЦПК Законом № 7589, проміжок між засіданнями за загальним правилом не може перевищувати трьох місяців; у необхідних випадках, наприклад під час проведення експертизи, суддя може, обґрунтувавши рішення, призначити довший строк.
Необхідні документи
- Свідоцтво про смерть спадкодавця та витяг із реєстру населення (за минулі періоди, із зазначенням родинних зв’язків)
- Свідоцтво про право на спадщину та дані посвідчень особи спадкоємців; адреси спадкоємців, які проживають за кордоном
- Витяги із земельного реєстру, свідоцтва про реєстрацію автомобілів, відомості про банківські рахунки та сейфи, частки в компаніях
- Документи про кредити, борги за картками та виконавчі провадження (для рішення про відмову або офіційний опис)
- Заповіт (за наявності), протокол його оголошення та документ про вручення
- У спорах про передачу майна — витяг про правочин із земельного реєстру, вартість для податку на нерухомість на дату передачі, банківські записи та дані SGK сторін
- У разі оскарження дієздатності — лікарняні записи та медичні висновки спадкодавця
- Декларація з податку на спадщину та дарування, документи про нарахування і сплату податку
Типові помилки у спадкових справах
- Знімати гроші зі спадщини, борги за якою невідомі: зняття грошей з рахунку спадкодавця не на похорон або продаж його автомобіля може позбавити права на відмову щодо боргів, виявлених пізніше.
- Відмовлятися від спадщини лише в одному поколінні: оскільки частка того, хто відмовився, може перейти до його дітей, за спадщини з боргами відмову слід планувати спільно, включно з неповнолітніми онуками.
- Пропустити строк для позову про зменшення, покладаючись на те, що «для удаваності строку немає»: якщо удаваність не вдасться довести, залишається позов про зменшення; якщо річний строк для нього минув, право може бути повністю втрачено. Вимоги слід від самого початку будувати в субсидіарному порядку.
- Не внести до реєстру відмітку про забезпечувальний захід: якщо під час процесу об’єкт буде продано добросовісній третій особі, скасування запису часто нічого не дасть.
- Не датувати власноручний заповіт або набрати його на комп’ютері: недотримання форми — найпоширеніша причина визнання заповіту недійсним.
- Подати позов про припинення спільної власності без звернення до медіатора: позов буде відхилено з процесуальних підстав через відсутність обов’язкової умови, а витрати виявляться марними.
- Оминути правило виключної підсудності: такі помилки, як подання позову про зменшення за місцезнаходженням нерухомості або позову про скасування запису за місцем проживання спадкодавця, затягують справу.
- Зволікати з податковою декларацією: несвоєчасне подання декларації може спричинити податкові штрафи та пеню за прострочення; затримуються також операції в банках і земельному реєстрі.
Які спадкові справи ми ведемо
- Свідоцтво про право на спадщину, встановлення спадкової маси, офіційний опис і податок на спадщину
- Відмова від спадщини та встановлення перевищення боргів над спадковою масою
- Позови про скасування запису та реєстрацію через удавані правочини спадкодавця
- Позови про зменшення розпоряджень, визнання заповіту недійсним і витребування спадкового майна
- Позови про припинення спільної власності, медіація та супровід стадії продажу
- Вимоги про плату за незаконне користування та зарахування
- Підготовка заповітів, спадкових договорів і договорів про відмову від спадщини
- Ведення справ спадкоємців, які проживають за кордоном, за довіреністю, оформленою в консульстві
Інформація на цій сторінці має загальний характер і підготовлена на основі законодавства, чинного станом на вересень 2026 року. У спадковому праві діють присічні строки; щодо вашої конкретної ситуації рекомендується проконсультуватися з адвокатом.
Як ми працюємо в цій сфері
Встановлення спадкоємців і спадкової маси
Свідоцтво про право на спадщину та податкова декларація
Контроль строків: відмова, зменшення, оскарження
Поділ за згодою або позов
Завершення дій у земельному реєстрі та банках
Запитання за темою «Спадщина»
17 запитаньЯкий строк встановлено для відмови від спадщини?
Батько переписав майно на мого брата (сестру). Чи можу я отримати свою частку?
Як підтвердити, що я спадкоємець?
Чи може заповіт повністю позбавити спадкоємців їхніх часток?
Як ділиться спадщина, що залишилася після батька?
Чи успадковують брати і сестри?
Як отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса?
Який податок на спадщину та дарування у 2026 році?
Ми не можемо домовитися про поділ спадщини. Що робити?
Коли подається позов про удаваний правочин спадкодавця?
Під час припинення спільної власності успадкований будинок спочатку продається братам і сестрам?
Чи дійсний власноручний заповіт?
У який строк слід подати позов про визнання заповіту недійсним?
Чи може батько позбавити мене права на спадкування?
Як дізнатися про борги померлого до прийняття спадщини?
Скільки я можу отримати за позовом про зменшення розпоряджень?
У якому суді в Стамбулі розглядаються спадкові справи?
Наші статті з цієї теми
Як поділити спадщину? Земельний реєстр, банк і спори
Зі смертю спадкодавця спадкоємці стають спільними власниками спадкової маси; поділ здійснюється або за…
Як скласти заповіт? Нотаріус, власноручний заповіт і вимоги до форми
Заповіт може бути складений в офіційній формі, власноручно або в надзвичайних обставинах усно; заповіт…
Виведення майна зі спадщини: позов про удаваний правочин
Передача спадкодавцем нерухомості одному з дітей під виглядом «продажу» — найчастіший спадковий спір на…
Відмова від спадщини: строки, умови та відмова в силу закону
Спадщина передає не лише майно, а й борги. У посібнику — тримісячний строк для відмови, момент його початку…

