Адвокат з медіації у Стамбулі: медіація та арбітраж

Сьогодні в Туреччині не можна одразу звернутися до суду щодо трудової вимоги, комерційного рахунку, встановлення розміру орендної плати, припинення спільної власності чи спору про внески на утримання будинку: попереднє звернення до медіатора є умовою подання позову. Тому медіація — не «формальна зустріч». Підписаний на ній документ про згоду може бути виконаний як рішення суду; щодо погоджених питань надалі не можна подати позов. Угода, що ґрунтується на хибному розрахунку або недбало складена, може мати наслідки тяжчі за програну справу.

На цій сторінці ви дізнаєтеся, у яких справах медіація обов’язкова і які її строки, розмір винагороди медіатора у 2026 році, змінені у 2024 році наслідки неявки на першу зустріч, юридичну силу документа про згоду, як слід складати арбітражне застереження, що таке Стамбульський арбітражний центр (İSTAC) і як оскаржити арбітражне рішення.

У яких справах медіація обов’язкова? (актуальний перелік на 2026 рік)

Якщо медіація є умовою подання позову (dava şartı arabuluculuk), позов, поданий без звернення до медіатора, відхиляють з процесуальних підстав без будь-яких інших дій. Якщо до позовної заяви не додано підсумковий протокол (son tutanak), що підтверджує недосягнення згоди, суд надає присічний строк в один тиждень; якщо протокол не подано вчасно, позов також відхиляють (ст. 18/A Закону № 6325 про медіацію в цивільних спорах, HUAK). Від дати призначення медіатор зобов’язаний завершити процедуру в такі строки:

У 2024–2026 роках до обов’язкової медіації не додано жодного нового виду спорів; головна зміна Законом № 7531 стосувалася санкції за неявку на першу зустріч (див. нижче). Для відкриття виконавчого провадження звертатися до медіатора не потрібно; якщо боржник заперечує і планується позов про скасування заперечення, у трудових і комерційних вимогах спершу звертаються до медіатора. Якщо між сторонами є дійсна арбітражна угода, норми про обов’язкову медіацію як умову позову не застосовуються (ст. 18/A-18 HUAK). Докладніше за галузями див. наші сторінки трудове право, комерційне право та оренда та право нерухомості.

Процедура медіації крок за кроком

1. Заява: подається до бюро медіації при суді за місцезнаходженням суду, територіально компетентного розглядати спір. У трудових спорах компетентне бюро за місцем проживання іншої сторони або за місцем виконання роботи. В обов’язковій медіації плату й витрати за подання заяви зі сторін не стягують.
2. Призначення медіатора: бюро призначає медіатора зі списку; якщо сторони домовляться про медіатора зі списку, призначають його.
3. Запрошення: медіатор запрошує сторони на першу зустріч будь-яким засобом зв’язку — телефоном, електронною поштою, SMS — і документально це фіксує. Навіть якщо сторона має адвоката, інформують і саму сторону.
4. Заперечення проти компетенції: інша сторона може не пізніше першої зустрічі заперечити проти компетенції бюро; мировий суд у цивільних справах (sulh hukuk mahkemesi) протягом тижня ухвалює остаточне рішення.
5. Переговори: якщо не погоджено інше, зустрічі проводять у межах території комісії юстиції, до якої належить бюро, що призначило медіатора. Якщо сторони не знаходять рішення, медіатор може запропонувати варіант врегулювання, але рішення не ухвалює.
6. Підсумок: у разі згоди складають документ про згоду (anlaşma belgesi), за її відсутності — підсумковий протокол. Підсумковий протокол відкриває шлях до позову.

Від звернення до бюро медіації до дати складення підсумкового протоколу позовна давність зупиняється, присічні строки не спливають. Після підсумкового протоколу строки продовжують спливати з того місця, де зупинилися. Для поновлення на роботі діє окреме правило: якщо згоди не досягнуто, позов до трудового суду треба подати протягом 2 тижнів від дати підсумкового протоколу. Докладніше в нашій статті позов про поновлення на роботі: умови та порядок; перевірити свій строк можна за допомогою інструмента перевірки строків і позовної давності.

Наслідки неявки на першу зустріч: що змінилося у 2024 році?

Сторону, яка не з’явилася на першу зустріч без поважної причини, зазначають у підсумковому протоколі. До набрання чинності 14 листопада 2024 року Законом № 7531 така сторона несла всі судові витрати, навіть виграючи справу, і гонорар представника на її користь не присуджували. За чинними правилами (ст. 18/A-11 HUAK; ст. 3/12 Закону про трудові суди):

• Сторона, яка не з’явилася, навіть якщо у справі вона виявиться частково або повністю правою, відповідає за половину судових витрат, які зобов’язана сплатити інша сторона.
• На користь цієї сторони присуджують половину гонорару представника, визначеного за Мінімальним тарифом адвокатських гонорарів.
• Якщо на першу зустріч не з’явилися обидві сторони, кожна несе свої судові витрати.
• Ця санкція не застосовується проти споживача (ст. 73/A TKHK).

Такі причини, як хвороба або неотримання повідомлення, треба підтверджувати документами. Явка на зустріч не означає обов’язку домовитися; з’явившись і підписавши протокол «згоди не досягнуто», можна уникнути цієї санкції.

Винагорода медіатора у 2026 році: хто платить і скільки?

Винагороду визначають за Мінімальним тарифом винагороди медіаторів на 2026 рік, опублікованим в Офіційній газеті від 26 грудня 2025 року, що набрав чинності 1 січня 2026 року. Погодити винагороду нижчу за тариф не можна. Розрахунок залежить від того, чим завершилася процедура:

За тарифом 2026 року у спорах із двома сторонами погодинна ставка на одну сторону становить 1 000 TL у сімейних, споживчих та інших спорах, 1 130 TL у спорах між працівником і роботодавцем, 1 170 TL у спорах щодо оренди, сусідських прав, кондомініуму та припинення спільної власності і 1 500 TL у комерційних спорах; зі збільшенням кількості сторін зростає й погодинна ставка. Наприклад, якщо за трудовою вимогою сторони домовилися про 400 000 TL, винагорода медіатора за ставкою 6% становитиме 24 000 TL, і, якщо не погоджено інше, працівник і роботодавець платять навпіл. У разі згоди на переговорах про поновлення на роботі сумою угоди вважається сукупність компенсації за непоновлення, оплати за час вимушеного прогулу та інших виплат. Гонорар адвоката не входить до винагороди медіатора.

Чи потрібен адвокат на медіації?

Ні, це не обов’язково. Сторони можуть брати участь у зустрічах особисто, через законних представників або через адвокатів (ст. 15/6 HUAK). Роботодавця може також представляти працівник, уповноважений письмовим документом. Проте участь адвоката безпосередньо впливає на юридичну силу документа: документ про згоду, підписаний сторонами, їхніми адвокатами та медіатором, а в комерційних спорах — документ, підписаний адвокатами та медіатором, прирівнюється до судового рішення без потреби отримувати напис суду (ст. 18/4 HUAK). Щоб виконати документ, підписаний без адвокатів, треба отримати в мировому суді у цивільних справах напис про можливість примусового виконання (icra edilebilirlik şerhi).

На практиці головний внесок адвоката — розрахунок вимог і ризиків до початку переговорів, перевірка обсягу формулювань про відмову від претензій на кшталт «інших прав і вимог не маю» в тексті угоди та чітке викладення графіка платежів і умов прострочення.

Юридична сила документа про згоду та напис про можливість примусового виконання

Щодо погоджених питань сторони надалі не можуть подати позов (ст. 18/5 HUAK). Якщо документ не виконують, новий позов не потрібен: відкривають виконавче провадження на підставі судового акта (ilamlı icra). У досудовій медіації напис запитують у мировому суді у цивільних справах за місцем діяльності медіатора; розгляд відбувається за документами й обмежується питанням, чи допускає угода медіацію та примусове виконання. Заява обкладається фіксованим збором.

• У спорах щодо оренди, припинення спільної власності, кондомініуму та сусідських прав отримання напису обов’язкове, навіть якщо документ підписали адвокати. Щодо угод про нерухомість напис отримують у мировому суді за місцезнаходженням нерухомості.
• Щодо угод про передання нерухомості або встановлення обмеженого речового права після отримання напису будь-яка зі сторін може безпосередньо вимагати реєстрації в управлінні поземельного кадастру без оформлення офіційного акта (ст. 17/B-6 і 18/B-5 HUAK, додані Законом № 7531).
• Якщо до медіатора звернулися під час судового процесу, напис запитують у суді, що розглядає справу. Якщо після подання позову сторони заявлять, що разом звернуться до медіатора, розгляд може бути відкладено на строк до трьох місяців.

Зроблені під час медіації пропозиції, заяви про згоду та документи, підготовлені виключно для медіації, не можуть використовуватися як докази в подальшому суді чи арбітражі (ст. 5 HUAK). Ця конфіденційність потрібна, щоб сторони могли вільно говорити за столом переговорів; однак рахунок чи договір, що існують незалежно, не втрачають доказової сили лише тому, що їх подали на медіації.

Три поширені помилки на медіації

1. Приходити на зустріч непідготовленим. Якщо розрахунок вимог, документи та мінімально прийнятну суму не визначено заздалегідь, рішення, ухвалене за столом, потім не скасувати.
2. Підписувати формулювання «відмова від усіх прав», не прочитавши його. Документ про згоду може бути складено так, що він закриє й вимоги, які не обговорювалися. Треба перелічити окремо, які вимоги охоплює угода.
3. Пропустити строк після підсумкового протоколу. З підсумковим протоколом давність знову починає спливати; у спорах з короткими строками, як-от про поновлення на роботі, пропуск 2-тижневого строку на позов призводить до втрати права.

Як підготуватися до зустрічі?

• Розрахунок вимог у цифрах: яка стаття, яка сума, з якої дати проценти
• Підтверджувальні документи: договір, розрахункові листи, рахунки, виписка з поточного рахунку, договір оренди, витяг із тапу, листування
• Прийнятна мінімальна сума та умови, очікувані строки й витрати, якщо справа дійде до суду
• Довіреність або, для компанії, документ про повноваження та зразки підписів (imza sirküleri) — угода з неуповноваженою особою не є обов’язковою
• Якщо пропонується розстрочка — кількість платежів, строки, забезпечення та умова про настання строку сплати всієї суми в разі несплати одного платежу

Що таке арбітраж і коли його обирають?

В арбітражі спір вирішує не державний суд, а обраний сторонами арбітр або склад арбітражу; арбітражне рішення виконується як рішення суду. Арбітраж можливий лише за наявності письмового арбітражного застереження або арбітражної угоди. Таку угоду можна укласти заздалегідь як пункт основного договору або окремим договором після виникнення спору (ст. 412 Цивільного процесуального кодексу, HMK). Спори щодо речових прав на нерухомість, а також справи, що не залежать від волі сторін, як-от розлучення та опіка над дітьми, не можуть бути передані до арбітражу (ст. 408 HMK). Щодо спору про поновлення на роботі сторони за згодою можуть замість суду звернутися до приватного арбітра.

Арбітраж обирають у договорах, що потребують спеціальних знань, — будівництва, енергетики, дилерства, дистрибуції та корпоративних угодах, у проєктах з іноземними партнерами та в спорах, де сторони прагнуть конфіденційності. Він одноінстанційний і дає змогу обрати арбітра, який розуміється на предметі спору; натомість початкові витрати високі, а рішення перевіряють лише з вузьких підстав.

Як скласти арбітражне застереження і коли воно недійсне?

Арбітражне застереження — перший пункт, який дивляться в разі виникнення спору, і якщо його складено погано, затягуються і арбітраж, і судовий процес. На що зважати:

• Чітке та визначене волевиявлення: потрібне однозначне формулювання на кшталт «спори вирішуються в арбітражі». Альтернативні пункти на зразок «можна звернутися до арбітражу або до суду» на практиці ризикують бути визнаними недійсними.
• Обсяг: слід зазначити, що охоплюються всі спори, які випливають із договору «і пов’язані з ним».
• Установа або правила: можна обрати İSTAC, Центр арбітражу та медіації İTO (Стамбульської торгової палати) або міжнародну установу; якщо нічого не обрано, процедура відбувається за правилами ad hoc HMK.
• Кількість арбітрів має бути непарною (ст. 415 HMK); слід зазначити місце та мову арбітражу.
• Форма: письмова. Достатньо підписаного документа, листування електронною поштою або прямого посилання на інший документ, що містить арбітражне застереження (ст. 412/3 HMK).

Якщо щодо питання, охопленого арбітражним застереженням, подано позов до суду, інша сторона має заявити попереднє заперечення про арбітраж; якщо заперечення не заявлено вчасно, суд продовжує розглядати справу. Якщо арбітражне застереження не є нікчемним, недіючим або таким, що не може бути виконане, суд відхиляє позов з процесуальних підстав (ст. 413 HMK). Арбітражне застереження можна будь-коли змінити або скасувати за взаємною згодою сторін; одностороння відмова від нього неможлива.

Внутрішній арбітраж, міжнародний арбітраж та İSTAC

До спорів без іноземного елемента з місцем арбітражу в Туреччині застосовуються ст. 407–444 HMK (внутрішній арбітраж), до спорів з іноземним елементом з місцем арбітражу в Туреччині — Закон про міжнародний арбітраж № 4686. Арбітражні рішення, ухвалені за кордоном, стають виконуваними в Туреччині через окремий позов про визнання і виконання.

Підстави для скасування обмежені: наприклад, недійсність арбітражної угоди, порушення порядку призначення арбітрів, ухвалення рішення поза строком арбітражу, перевищення арбітром повноважень, порушення права бути вислуханим, неарбітрабельність спору та суперечність публічному порядку. Регіональний апеляційний суд не перевіряє заново, чи правильно арбітр застосував право.

Стамбульський арбітражний центр (İSTAC) — установа з правосуб’єктністю приватного права, створена Законом № 6570, що набрав чинності 1 січня 2015 року. У його структурі діють Національний і Міжнародний арбітражні суди. Окрім класичного арбітражу, правила İSTAC передбачають прискорений арбітраж з одноосібним арбітром і коротким строком для спорів нижче певної суми, надзвичайного арбітра для тимчасового захисту до початку розгляду, медіацію та процедуру медіація-арбітраж. Актуальні збори можна розрахувати за допомогою калькулятора на сайті установи. Якщо до договору включають застереження İSTAC, використання типового арбітражного застереження установи зменшує спори щодо тлумачення.

Чим ми займаємося в медіації та арбітражі

• Представництво працівника або роботодавця в медіації щодо трудових вимог і поновлення на роботі
• Медіація та позови про скасування заперечення щодо комерційної заборгованості, рахунків і поточних рахунків
• Медіація щодо встановлення орендної плати, виселення, припинення спільної власності, кондомініуму та сусідських прав
• Переговори в медіації у споживчих спорах (право захисту прав споживачів)
• Підготовка документа про згоду, отримання напису про можливість примусового виконання та виконавче провадження на підставі судового акта
• Складання арбітражних застережень у договорах і перевірка наявних застережень
• Представництво сторін у внутрішньому та міжнародному арбітражі, позови про скасування арбітражних рішень

Щоб у загальних рисах зрозуміти, який шлях підходить для вашого спору, можна скористатися інструментом «правова дорожня карта».

Необхідні документи

• Дані посвідчення особи; для компаній — витяг із торговельного реєстру, зразки підписів і документ про повноваження
• Відомі адреса, телефон і електронна пошта іншої сторони
• Договір, рахунки, розрахункові листи, виписки з рахунку, витяг із тапу та листування, що стосуються спору
• Якщо є — повідомлення, матеріали виконавчого провадження та заява про заперечення
• Для арбітражу: договір з арбітражним застереженням, листування щодо призначення арбітрів, арбітражне рішення та документ про його вручення

Інформація на цій сторінці має загальний характер і підготовлена відповідно до законодавства 2026 року. Винагорода медіаторів змінюється щороку з новим тарифом; перелік справ з обов’язковою медіацією та строки можуть відрізнятися залежно від характеру конкретного спору. Щоб не втратити права, щодо вашої конкретної ситуації радимо проконсультуватися з адвокатом.