Порушення захисту персональних даних — це протиправне отримання, запис, використання, передання або розкриття відомостей про особу. Ваше ім’я, телефон, адреса, ідентифікаційний номер, дані про місцеперебування, аудіо- та відеозаписи є персональними даними. Відомості про здоров’я, біометричні дані, віросповідання, статеве життя і судимість належать до даних особливої категорії і захищаються набагато суворіше.
Які ситуації є порушенням? #
- Обробка даних без згоди або без законної підстави
- Використання номера телефону, даного для покупки, для розсилання рекламних повідомлень
- Витік бази даних компанії і поширення відомостей про клієнтів
- Передання резюме, отриманого при прийомі на роботу, іншим компаніям, куди заявку не подавали
- Публікація записів камер об’єкта в соціальних мережах
- Невидалення даних, про видалення яких заявлено вимогу
- Цілковите невиконання обов’язку інформувати
Послідовність: спершу звернення до розпорядника даних #
Скаржитися напряму до Ради із захисту персональних даних не можна. Спершу обов’язково письмово звернутися до розпорядника даних, тобто до організації, що обробляє дані. Звернення можна подати письмовою заявою, зареєстрованою електронною поштою, з захищеним електронним підписом або з адреси електронної пошти, раніше повідомленої цій організації.
У зверненні мають бути чітко зазначені дані про особу, вимога і відомості, на яких вона ґрунтується. Вимагати можна: дізнатися, чи оброблялися дані; дізнатися мету; дізнатися третіх осіб, яким їх передано; вимагати виправлення, якщо оброблено неповно чи хибно; вимагати видалення або знищення; і вимагати повідомити про ці дії тих, кому дані було передано.
Розпорядник даних зобов’язаний завершити розгляд звернення не пізніше тридцяти днів. Якщо дія потребує додаткових витрат, може бути взята плата за тарифом; за загальним правилом звернення безоплатне.
Скарга до Ради #
Якщо звернення відхилено, відповідь визнано недостатньою або відповіді зовсім не було протягом тридцяти днів, можна подати скаргу до Ради. Строків два, і обидва мають бути дотримані: скаргу треба подати протягом тридцяти днів від дня, коли стало відомо про відповідь, і в будь-якому разі протягом шістдесяти днів від дати звернення.
Скарга подається через онлайн-систему Ради або письмово. Встановивши порушення, Рада вимагає від розпорядника даних усунути невідповідність і може накласти адміністративний штраф. За загрози важковідшкодовуваної шкоди і явної невідповідності може бути ухвалено й рішення про зупинення обробки даних.
Повідомлення про витік даних #
За порушення захисту персональних даних — наприклад, за витоку із системи — розпорядник даних зобов’язаний повідомити про це Раду у найкоротший строк і не пізніше сімдесяти двох годин. Крім того, особам, чиї дані зачеплено, повідомлення має бути надіслане в розумно найкоротший строк. Ненадіслання повідомлення саме собою є порушенням і підставою для адміністративної санкції.
Позов про відшкодування шкоди #
Адміністративна процедура завданої шкоди не відшкодовує. Незалежно від шляху скарги до Ради, за загальними нормами можна подати позов про відшкодування майнової та моральної шкоди. При визначенні розміру враховують характер даних, широту поширення, репутаційні втрати потерпілого і тривалість порушення.
У справах, де розкрито дані особливої категорії — відомості про здоров’я, судимість, — суми відшкодування моральної шкоди помітно вищі. Звернення до Ради не є умовою для позову про відшкодування; але рішення Ради утворює сильний доказ у цивільній справі.
Випадки, що утворюють злочин #
Порушення захисту персональних даних може водночас бути злочином. Кримінальний кодекс Туреччини окремо встановлює відповідальність за протиправний запис персональних даних, за передання їх іншій особі чи заволодіння ними і за незнищення після спливу встановленого законом строку. Ці злочини не залежать від заяви потерпілого; прокуратура починає розслідування з власної ініціативи.
Заяву про злочин можна подати незалежно від позову про відшкодування і від скарги до Ради. Три шляхи можна вести одночасно. Про дії на стадії розслідування див. наш посібник із давання показань і права на захист.
Рекламні повідомлення без згоди #
Комерційне електронне повідомлення, надіслане без згоди, суперечить і правилам про захист даних, і правилам про комерційні комунікації. За такими повідомленнями згоду можна відкликати через систему керування повідомленнями і подати скаргу до Міністерства торгівлі. А питання про те, звідки отримано ваш номер, є предметом звернення із захисту даних; розпорядник даних зобов’язаний розкрити джерело даних.
Як зберігати докази? #
Найчастіша проблема в таких справах — доведення. Знімок екрана сам собою слабкий доказ; якщо є ймовірність, що вміст зникне, слід просити суд про забезпечення доказів. Збереження отриманих повідомлень разом із датою і часом, зберігання листів з їхніми заголовками і нотаріальне засвідчення вебвмісту виявляються вирішальними на подальшому етапі.
Щодо теми загалом див. нашу сторінку інформаційного права і захисту даних, а для перевірки строків — наш інструмент перевірки строків і позовної давності.
Що можна зробити проти рішення Ради? #
Рада із захисту персональних даних розглядає скаргу і, встановивши порушення, вказує розпорядникові даних шлях його усунення; вона може також накласти адміністративний штраф. Якщо Рада не відповість на скаргу протягом шістдесяти днів, вимога вважається відхиленою. І ця мовчазна відмова, і пряма відмова є адміністративними актами: позов про їх скасування можна подати до адміністративного суду протягом шістдесяти днів від вручення. На боці розпорядника даних адміністративний штраф оскаржується не в мирового судді з кримінальних справ, а також в адміністративному суді.
Якщо ви компанія: перші 72 години після порушення #
За витоку даних обов’язок розпорядника діє незалежно від самого витоку: про становище треба повідомити Раду у розумних межах протягом сімдесяти двох годин, а зачеплених осіб — у найкоротший строк. Ненадіслання повідомлення тягне покарання як порушення, окреме від самого витоку.
У цьому вікні треба зробити по порядку таке: ізолювати зачеплену систему, зберегти журнали подій без змін, встановити, яка категорія даних і скількох людей зачепила, заповнити форму повідомлення Ради про порушення і підготувати текст повідомлення для зачеплених осіб. Те, що ці кроки спираються на заздалегідь підготовлений письмовий план реагування, а не імпровізуються в момент інциденту, прямо впливає і на дотримання строку повідомлення, і на обсяг покарання.
Чи завжди потрібна пряма згода? #
Поширена хиба — що всяка обробка даних потребує прямої згоди. Насправді закон перелічує й інші умови обробки: пряма вказівка в законах, безпосередній зв’язок з укладенням чи виконанням договору, виконання розпорядником даних свого правового обов’язку, оприлюднення даних самою особою, потреба для встановлення чи захисту права і законний інтерес.
Із цього два практичні висновки. По-перше, для даних, потрібних для виконання договору, окремої згоди питати не треба — а якщо її питають, така згода може не відповідати умові «вільної волі», бо її відкликання перервало б послугу. По-друге, згоду не можна ставити умовою надання послуги: згода, отримана зі словами «якщо не погодитеся, ми не зможемо надати послугу», дійсною не вважається.
Різниця між комерційними електронними повідомленнями і захистом даних #
За розсилання реклами без згоди діють два різні зводи правил. За правилами про комерційні комунікації скарга подається до системи керування повідомленнями і до Міністерства торгівлі, і постає питання про адміністративний штраф. За захистом даних же з’ясовують, звідки отримано дані; особа може звернутися до розпорядника і вимагати видалити свої дані. Ці два шляхи не є альтернативами один одному і можуть вестися разом.

