Відкладення проголошення вироку — це зупинення на певний строк обвинувального вироку, ухваленого щодо підсудного, без його проголошення. Якщо іспитовий строк мине без пригод, справа закривається і підсудний вважається таким, що ніколи не був засуджений. Цей інститут — один із найпоширеніших і найчастіше хибно зрозумілих у кримінальному судочинстві.
За яких умов застосовується? #
Щоб ухвалити рішення про відкладення проголошення вироку, мають бути водночас дотримані такі умови:
- Призначене покарання — позбавлення волі на два роки чи менше або судовий штраф. Значення має не вид покарання, а остаточно призначений розмір.
- Підсудний раніше не був засуджений за умисний злочин. Засудження за необережні злочини перешкодою не є.
- Суд має переконатися, що підсудний не вчинить нового злочину. Оцінюються його особистісні риси, поведінка і позиція в засіданні.
- Шкода, заподіяна злочином, має бути відшкодована. Це може бути виконано поверненням у натурі, відновленням попереднього стану або відшкодуванням. Якщо шкоди немає, умова не застосовується. Якщо підсудний не може відшкодувати шкоду одразу, відкладення може бути призначене й за умови повного відшкодування шкоди щомісячними платежами протягом іспитового строку.
- Згода підсудного більше не потрібна. У рішеннях, ухвалених 1 червня 2024 року і пізніше, суд може призначити відкладення без згоди підсудного; у рішеннях, ухвалених до цієї дати, умова про згоду й далі діє.
Закон прямо забороняє відкладення щодо злочинів катування і знущання, а також щодо злочинів, вчинених посадовою особою у зв’язку зі службою, які можуть вважатися жорстоким поводженням у розумінні статті 17 Конституції.
Як спливає іспитовий строк? #
Іспитовий строк становить п’ять років; для тих, кому на дату злочину не виповнилося вісімнадцяти, — три роки. Протягом цього строку, на визначений судом період не більше одного року, до підсудного може застосовуватися захід пробації: участь у програмі професійної підготовки, заборона відвідувати певні місця або обов’язок відвідувати певні місця. Застосування заходу не є обов’язковим; суд вирішує на свій розсуд. Протягом іспитового строку давність притягнення до відповідальності зупиняється, і в цей період повторне відкладення за умисний злочин призначити не можна.
Якщо протягом іспитового строку не вчинено нового умисного злочину і дотримано обов’язків, вирок, проголошення якого було відкладено, скасовується і ухвалюється рішення про закриття справи. Злочин, вчинений з необережності, іспитового строку не порушує.
Вплив на довідку про судимість і на державну службу #
Рішення про відкладення не вноситься до реєстру судимостей. Такі рішення фіксуються в окремій системі, і ці записи можуть використовуватися лише на запит прокурора, судді або суду у зв’язку з розслідуванням чи кримінальним провадженням. Тобто за звичайного запиту довідки про судимість воно не відображається.
Проте при вступі на державну службу і в деяких професіях цей запис може запитуватися під час перевірки. Найчастіша на практиці хиба — очікування, що відкладення проголошення вироку за будь-яких обставин не лишає жодного сліду. Рішення юридично не утворює засудження особи; але в певних адміністративних процедурах воно може бути взяте до уваги.
Оскарження рішення про відкладення: апеляція #
Рішення про відкладення, ухвалені 1 червня 2024 року і пізніше, оскаржуються в апеляційному порядку. Скарга подається до суду, що ухвалив рішення, протягом двох тижнів від вручення мотивованого рішення; регіональний апеляційний суд перевіряє рішення з процесуального боку і по суті. Якщо рішення ухвалив регіональний апеляційний суд або Касаційний суд як суд першої інстанції, відкрита касація. Правило ст. 272/3 КПК про остаточні рішення, що не підлягають оскарженню, зберігається.
Для рішень про відкладення, ухвалених до 1 червня 2024 року, зберігається попередній порядок: їх оскаржують шляхом заперечення, а не апеляції, і потрібна згода підсудного. У 2022 році Конституційний Суд визнав, що обмеження розгляду заперечення лише формальними умовами порушує свободу пошуку правосуддя; з відкриттям апеляційного шляху рішення тепер перевіряється і з процесуального боку, і по суті.
Якщо в іспитовий строк вчинено новий злочин #
За вчинення нового умисного злочину або порушення обов’язків пробації суд проголошує відкладений вирок. Від цього моменту первісний вирок стає виконуваним, і щодо особи виникає засудження. Проте суд, оцінивши становище підсудного, який не зміг виконати обов’язки, може постановити не виконувати частину покарання до половини або, за наявності умов, відстрочити позбавлення волі чи замінити його альтернативними санкціями, ухваливши новий вирок; обов’язку до цього немає.
Проголошений або заново ухвалений вирок можна оскаржити шляхом заперечення; орган, що розглядає заперечення, перевіряє лише умови проголошення вироку (ст. 231/11 КПК). Якщо проголошується рішення про відкладення, ухвалене до 1 червня 2024 року, застосовуються попередні правила оскарження.
Погодитися з відкладенням чи подати апеляцію? #
Це вибір, що залежить від справи. Коли рішення про відкладення набирає законної сили, розгляд завершується, ризик виконання покарання відпадає, і якщо строк мине без пригод, справа закривається. Натомість це не виправдання; підтвердити невинуватість можна лише виправдувальним вироком. Оскільки після 1 червня 2024 року згода не потрібна, підсудний, який вважає перспективу виправдання сильною, може оскаржити рішення про відкладення в апеляційному порядку й домогтися перевірки вироку з процесуального боку і по суті; з погляду запису і відшкодування це може бути правильнішим вибором.
Крім того, будь-який умисний злочин, вчинений протягом п’ятирічного іспитового строку, оживляє попередню справу. Цей ризик при ухваленні рішення найчастіше зважують недостатньо.
Скільки разів може застосовуватися? #
Загального числового обмеження в законі немає; але поки триває іспитовий строк, повторне відкладення за умисний злочин щодо особи призначити не можна. Крім того, одна з умов — відсутність у підсудного попереднього засудження за умисний злочин. Якщо перше рішення про відкладення завершилося закриттям, бо іспитовий строк минув без пригод, засудження немає і правових перешкод до повторного застосування в новій справі не лишається. Якщо ж перший вирок було проголошено, то виникло засудження за умисний злочин і друге відкладення неможливе.
Вплив на відшкодування шкоди та інші справи #
Рішення про відкладення проголошення вироку цивільний суд не зв’язує. Ухвалення такого рішення в кримінальній справі не вимагає відмови в позові про відшкодування майнової та моральної шкоди з тієї самої події; цивільний суддя оцінює подію сам. Так само це рішення саме собою не скасовує дисциплінарного заходу роботодавця чи адміністративної санкції.
З іншого боку, оскільки рішення про відкладення не є обвинувальним вироком, воно за загальним правилом не тягне наслідків, пов’язаних із засудженням, як-от звільнення з державної служби. Оскільки остаточного встановлення винуватості особи немає, презумпція невинуватості й далі діє.
Не плутати зі схожими інститутами #
Відкладення проголошення вироку — не те саме, що умовне засудження, примирення чи попередня сплата. За умовного засудження обвинувальний вирок ухвалюється і вноситься до реєстру, відкладається лише його виконання. Примирення — це закриття справи на стадії розслідування за згодою сторін, і засудження воно не породжує. Попередня сплата — це непорушення публічного обвинувачення за певними нетяжкими злочинами після сплати передбаченої законом суми.
Про першу стадію кримінального розслідування і про використання права на захист див. наш посібник із давання показань і права на захист, про процес загалом — нашу сторінку кримінального права, а щоб зрозуміти, на якій стадії ви перебуваєте, скористайтеся інструментом правової дорожньої карти.
П’ятирічний захід лікування та пробації, що застосовується у злочині вживання наркотиків, також є інститутом, відмінним від відкладення проголошення вироку; про те, як він працює, — у статті про злочин вживання наркотиків і пробацію.
Конституційна перевірка інституту і мінлива практика #
Рішенням від 10 липня 2025 року (справа 2024/98, рішення 2025/149) Конституційний Суд скасував частини п’яту — чотирнадцяту статті 231 КПК, що регулюють відкладення; скасування мало набрати чинності 30 вересня 2026 року. До цього моменту ці частини було заново прийнято Законом № 7589 (Офіційна газета, 31 липня 2026 року).
Новий текст зберіг апеляційний порядок і не вимагає згоди підсудного; він закріпив заборону повторного відкладення за умисний злочин протягом іспитового строку, можливість відшкодування шкоди щомісячними платежами протягом цього строку і можливість під час проголошення вироку не виконувати до половини покарання. Оскільки дата рішення визначає порядок оскарження і те, чи потрібна згода, коли рішення про відкладення потрапляє вам до рук, важливо записати його дату і зазначений у ньому шлях оскарження і без зволікання отримати оцінку.
Що відбувається, коли іспитовий строк закінчується? #
Якщо іспитовий строк пройдено з дотриманням обов’язків, вирок, проголошення якого було відкладено, скасовується і справа закривається. Це не означає виправдання, але й засудження не породжує: у довідці про судимість не відображається і за загальним правилом не перешкоджає державній службі та професійним ліцензіям.
Запис зберігається в окремій системі, призначеній лише для рішень про відкладення, і його можна переглянути тільки для того, щоб визначити, чи можна скористатися цим інститутом у подальшому розслідуванні. Якщо протягом іспитового строку вчинено новий умисний злочин, вирок проголошується і обидва покарання виконуються окремо.

