Кожен, хто хоче сам вирішити, кому і в якій частці дістанеться його майно після смерті, починає з одного запитання: як скласти заповіт і за недотримання яких умов він вважатиметься недійсним? Цивільний кодекс Туреччини (далі — ЦК, TMK) передбачає три форми заповіту: офіційний, власноручний і в надзвичайних обставинах усний. Закон суворо ставиться до правил форми: сторінка без дати або свідок, якому це заборонено, можуть через багато років стати підставою для позову про визнання заповіту недійсним. У цій статті ми розповідаємо про види заповітів і вимоги до форми, кроки в нотаріуса, нотаріальний тариф 2026 року, межу обов’язкової частки та процедуру після смерті — від відкриття заповіту до позову про його недійсність.
Хто може скласти заповіт? #
Для складення заповіту достатньо мати здатність розрізняти (ayırt etme gücü) і досягти 15 років (ст. 502 ЦК). Повноліття або відсутність обмеження дієздатності не вимагаються: ці умови діють лише для двостороннього спадкового договору (miras sözleşmesi) (ст. 503 ЦК). Вирішальне значення має здатність розрізняти в момент складення заповіту. Розпорядження, зроблене під впливом помилки, обману, погрози або примусу, недійсне; однак якщо спадкодавець не скасує розпорядження протягом одного року від дня, коли він звільнився від цього впливу, розпорядження вважається дійсним (ст. 504 ЦК).
Види заповітів і вимоги до форми #
Вибір форми залежить від становища людини та ризику майбутніх заперечень. Основні відмінності між трьома видами такі:
| Вид | Хто складає? | Вимоги до форми | Ризик на практиці |
|---|---|---|---|
| Офіційний заповіт (ст. 532–537 ЦК) | Нотаріус, мировий суддя або посадова особа, уповноважена законом | Два свідки; спадкодавець прочитує і підписує; посадова особа ставить дату і підпис; посвідчувальний напис свідків | Найменший ризик; можливі заперечення щодо дієздатності та заборон для свідків |
| Власноручний заповіт (ст. 538 ЦК) | Сам спадкодавець | Повністю від руки; дата із зазначенням року, місяця і дня; підпис | Спори про втрату, про належність почерку та про відсутність дати |
| Усний заповіт (ст. 539–541 ЦК) | Через двох свідків | Лише в надзвичайних обставинах — безпосередня загроза смерті, припинення сполучення, хвороба, війна; свідки мають невідкладно звернутися до суду | Втрачає силу через місяць після того, як з’явилася можливість скласти заповіт в іншій формі |
Основні розпорядження, які можна зробити в заповіті: призначення спадкоємця на всю спадщину або її певну частку (ст. 516 ЦК), заповідання певного майна особі без призначення її спадкоємцем (заповідальний відказ) (ст. 517 ЦК), заснування фонду, встановлення умови або покладення обов’язку та призначення виконавця заповіту (ст. 550 ЦК).
Офіційний заповіт у нотаріуса: покроково #
На практиці найчастіше обирають офіційний заповіт, складений у нотаріуса. Процедуру послідовно врегульовано законом:
Порядок процедури #
- Підготовка: складається перелік: кому що залишається, дані про нерухомість із земельного реєстру, банківські рахунки та паспортні дані спадкоємців. На цьому етапі слід розрахувати, чи не перевищуються обов’язкові частки.
- Два свідки: до нотаріуса з посвідченнями особи приходять дві письменні повнолітні особи, на яких не поширюються описані нижче заборони.
- Викладення волі: спадкодавець викладає нотаріусу свою останню волю; нотаріус складає текст сам або доручає його скласти і передає спадкодавцеві для прочитання (ст. 533 ЦК).
- Прочитання і підпис: спадкодавець прочитує і підписує текст; нотаріус ставить дату і підпис.
- Заява перед свідками: одразу після дати і підпису спадкодавець у присутності нотаріуса заявляє двом свідкам, що прочитав текст і що він містить його останню волю. Свідки письмово засвідчують, що заяву зроблено в їхній присутності і що вони визнали спадкодавця здатним до розпорядження, і підписуються (ст. 534 ЦК). Зачитувати свідкам зміст заповіту не обов’язково.
- Зберігання і повідомлення: нотаріус зберігає оригінал (ст. 537 ЦК) і повідомляє управління реєстрації населення, в якому зареєстровано спадкодавця (ст. 69 Закону про нотаріат). За бажанням спадкодавець отримує засвідчену копію.
Якщо спадкодавець не може читати або підписати #
Якщо спадкодавець не може прочитати або підписати текст, нотаріус зачитує йому заповіт у присутності двох свідків, і свідки відображають це у своєму написі (ст. 535 ЦК). Для осіб із порушеннями слуху, мовлення або зору процедура проводиться за ст. 73 Закону про нотаріат за участю свідків і за потреби присяжного перекладача. Якщо заповіт складається в похилому віці або під час тяжкої хвороби, отримання медичного висновку, датованого днем, близьким до дня складення, хоча закон цього і не вимагає, стає важливим доказом проти можливих згодом доводів про недієздатність.
Хто може і хто не може бути свідком #
Особа свідків — частий предмет спорів у позовах про визнання офіційного заповіту недійсним. Згідно зі ст. 536 ЦК, під час складення офіційного заповіту посадовою особою або свідком не можуть бути:
- особи, які не мають дієздатності, і неписьменні особи
- особи, яким вироком кримінального суду заборонено обіймати посади на державній службі
- чоловік або дружина спадкодавця, його предки (мати, батько, бабуся, дідусь) і нащадки (діти, онуки), брати і сестри, а також подружжя цих осіб
Крім того, посадовій особі та свідкам, які беруть участь у складенні заповіту, їхнім предкам і нащадкам, братам і сестрам та подружжю цих осіб не можна нічого надати цим заповітом. Закон про нотаріат також забороняє бути свідками неповнолітнім і працівникам нотаріуса та вважає перешкодою до участі в дії такі відносини, як кровне споріднення до третього ступеня і свояцтво до другого ступеня (ст. 76, 78). Тому найбезпечніше обирати свідків поза сім’єю, не залучаючи й таких близьких родичів, як племінник чи дядько. Якщо свідком виступив сам отримувач надання або його близька особа, недійсним може бути визнано лише надання цій особі (ст. 558 ЦК).
Вартість заповіту в нотаріуса у 2026 році #
Згідно з Нотаріальним тарифом на 2026 рік, опублікованим в Офіційній газеті (Resmî Gazete) від 30 грудня 2025 року:
| Позиція | Сума у 2026 році |
|---|---|
| Плата за складення заповіту (ст. 2) | 2.661,62 TL |
| Відмова від заповіту, його розірвання, скасування або зміна | Третина плати за складення (приблизно 887 TL) |
| Плата за письмове оформлення (ст. 3) | 80,68 TL за кожну сторінку примірника, що залишається в конторі, а також виданих оригіналу і копій |
До цих сум залежно від характеру дії додаються встановлені законом платежі, такі як збори і ПДВ; оскільки підсумок залежить від кількості сторінок і примірників, точну суму слід дізнатися в нотаріуса в день вчинення дії. У разі передання власноручного заповіту нотаріусу на зберігання стягуються щорічний збір і плата за зберігання. Якщо текст має підготувати адвокат, мінімальний гонорар за складення заповіту за Мінімальним тарифом адвокатських гонорарів на 2026 рік становить 32.000 TL (без ПДВ).
Як написати власноручний заповіт? #
Власноручний заповіт нічого не коштує і може бути складений без відома будь-кого; однак цей вид найбільш вразливий до помилок форми. Для дійсності необхідні одночасно три умови (ст. 538 ЦК):
- Повністю від руки: текст, набраний на комп’ютері й лише підписаний, написаний іншою особою або підготовлений шляхом заповнення пропусків у друкованому бланку, цій умові не відповідає.
- Дата: мають бути зазначені рік, місяць і день написання.
- Підпис: наприкінці тексту має стояти підпис спадкодавця.
Свідки не потрібні. На випадок втрати або знищення заповіт можна у відкритому чи закритому конверті передати на зберігання нотаріусу, мировому судді або уповноваженій посадовій особі; це не умова дійсності, але гарантує, що заповіт виявиться після смерті. Якщо сторінок кілька, нумерація і парафування кожної сторінки зменшують спори про цілісність тексту.
Межа обов’язкової частки і ризик зменшення #
Заповіт не дає необмеженої свободи розпорядження всім майном. Якщо спадкодавець має нащадків, батьків або чоловіка чи дружину, він може розпорядитися лише частиною, що виходить за межі обов’язкових часток (saklı pay) (ст. 505 ЦК). Обов’язкові частки такі (ст. 506 ЦК):
- Нащадки: половина частки за законом
- Кожен із батьків: чверть частки за законом
- Той із подружжя, хто пережив спадкодавця: уся частка за законом, якщо він успадковує разом із нащадками або чергою батьків; в інших випадках — три чверті
Умовний приклад: у людини, після якої залишаться дружина і двоє дітей, частки за законом становлять 1/4 для дружини і по 3/8 для кожної дитини. Обов’язкові частки — 1/4 для дружини і по 3/16 для кожної дитини, разом 5/8. Ця людина може вільно розпорядитися за заповітом лише 3/8 спадкової маси. Заповіт, що залишає все майно одній дитині, не стає недійсним автоматично; однак спадкоємець, чию обов’язкову частку порушено, може домогтися її поповнення, подавши позов про зменшення розпоряджень (tenkis davası). У разі зменшення спочатку скорочуються розпорядження на випадок смерті, а якщо цього недостатньо — прижиттєві надання, починаючи з останніх (ст. 570 ЦК). Брати і сестри обов’язкової частки не мають. Частки у вашій ситуації можна побачити за допомогою нашого калькулятора спадкових часток.
Прижиттєва передача спадкодавцем майна під виглядом продажу — питання, відмінне від заповіту, і для нього передбачено окремий позов; докладніше див. нашу статтю про виведення майна зі спадщини та удаваний правочин спадкодавця.
Позбавлення права на спадкування #
Єдиний спосіб залишити спадкоємця, який має право на обов’язкову частку, ні з чим — позбавлення права на спадкування (mirasçılıktan çıkarma), і воно можливе лише з підстав, зазначених у законі (ст. 510 ЦК): якщо спадкоємець вчинив тяжкий злочин проти спадкодавця або когось із його близьких чи істотно не виконував обов’язків, що випливають із сімейного права, щодо спадкодавця або його сім’ї. Підставу позбавлення має бути прямо зазначено в заповіті; якщо її не зазначено або позбавлена особа її оскаржує і підставу не доведено, розпорядження застосовується лише в частині, що перевищує обов’язкову частку цього спадкоємця (ст. 512 ЦК). Нащадки позбавленої особи можуть вимагати її обов’язкову частку, так ніби вона померла раніше за спадкодавця (ст. 511 ЦК). Нащадка, щодо якого є свідоцтво про неплатоспроможність (borç ödemeden aciz belgesi), може бути позбавлено половини обов’язкової частки за умови, що ця половина буде залишена його дітям (ст. 513 ЦК).
Скасування і зміна заповіту #
Доки спадкодавець живий, заповіт не породжує жодних прав і може бути змінений будь-коли. Скасувати його можна трьома способами:
- Новий заповіт: новим заповітом, складеним в одній із передбачених законом форм, можна повністю або частково скасувати попередній (ст. 542 ЦК). Заповіт, складений у нотаріуса, можна скасувати і власноручним заповітом, що відповідає вимогам.
- Знищення: спадкодавець може скасувати заповіт, знищивши його (ст. 543 ЦК).
- Наступне розпорядження: якщо новий заповіт складено без скасування попереднього, наступний замінює попередній, якщо явно не є лише його доповненням. Якщо особа, яка заповіла певне майно, згодом продає це майно, заповідальний відказ відпадає, якщо не зазначено інше (ст. 544 ЦК).
У разі скасування заповіту, що зберігається в нотаріуса, рекомендується внести скасування і до нотаріальних записів, щоб старий текст не спричинив плутанини під час відкриття.
Після смерті: відкриття заповіту і заперечення #
- Передання: заповіт, виявлений після смерті, незалежно від його дійсності має бути негайно переданий мировому судді. Особа, яка зберігає або знайшла заповіт і не передала його, відповідає за заподіяну шкоду (ст. 595 ЦК). Отримавши відомості про смерть, нотаріуси надсилають засвідчену копію заповітів, що в них зберігаються, до головної прокуратури (Cumhuriyet başsavcılığı) для передання мировому судді (ст. 69 Закону про нотаріат).
- Відкриття: мировий суд у цивільних справах (sulh hukuk mahkemesi) за останнім місцем проживання спадкодавця відкриває заповіт протягом одного місяця від моменту передання й оголошує його заінтересованим особам; відомих спадкоємців викликають на відкриття (ст. 596 ЦК). На цьому етапі дійсність не перевіряється.
- Вручення: засвідчена копія відповідних частин заповіту вручається кожному правовласникові (ст. 597 ЦК).
- Заперечення: спадкоємці або інші відказоодержувачі можуть заявити заперечення протягом одного місяця від моменту, коли їм повідомлено про розпорядження. Якщо заперечень немає, особі, на користь якої зроблено розпорядження, видається документ, що підтверджує, що вона є призначеним спадкоємцем або відказоодержувачем (ст. 598 ЦК).
Це заперечення лише перешкоджає видачі документа; воно не встановлює недійсність заповіту. Навіть якщо місячний строк для заперечення пропущено, право на позов про недійсність зберігається. У справах, де є заповіт, свідоцтво про право на спадщину видає не нотаріус, а мировий суд у цивільних справах. Для спадкоємців, призначених за заповітом, строк відмови від спадщини також починається з офіційного повідомлення їм про розпорядження; про строки відмови див. нашу статтю про відмову від спадщини та свідоцтво про право на спадщину.
Позов про визнання заповіту недійсним #
Згідно зі ст. 557 ЦК, визнання розпорядження на випадок смерті недійсним можна вимагати з чотирьох підстав: відсутність здатності до розпорядження; помилка, обман, погроза або примус; суперечність змісту чи умов закону або моральності; недотримання встановленої законом форми. Позов може подати спадкоємець або відказоодержувач, заінтересований у визнанні недійсності; позов може стосуватися всього розпорядження або його частини (ст. 558 ЦК). Справу розглядає суд першої інстанції у цивільних справах (asliye hukuk mahkemesi), виключна підсудність — суд за останнім місцем проживання спадкодавця (ст. 11 Цивільного процесуального кодексу, ЦПК).
| Позов | Короткий строк | Довгий строк |
|---|---|---|
| Позов про недійсність (ст. 559 ЦК) | 1 рік від моменту, коли стало відомо про розпорядження, підставу недійсності та своє право | Від дня відкриття 10 років проти добросовісних відповідачів і 20 років проти недобросовісних |
| Позов про зменшення (ст. 571 ЦК) | 1 рік від моменту, коли стало відомо про порушення обов’язкової частки | Для заповітів — 10 років від дня відкриття |
Ці строки є присічними: після їх спливу право на позов припиняється. Однак недійсність і зменшення завжди можуть бути заявлені у вигляді заперечення особою, проти якої посилаються на заповіт. На практиці вимоги про недійсність і про зменшення зазвичай заявляються разом в одній позовній заяві в порядку черговості. Щоб перевірити початок перебігу строків, скористайтеся нашим інструментом перевірки строків і позовної давності.
Заповіт іноземного громадянина #
Згідно зі ст. 20 Закону про міжнародне приватне право і процес, спадкування регулюється національним правом померлого; однак до нерухомості в Туреччині застосовується турецьке право. Щодо форми заповіту достатньо дотриматися правил форми країни, де його складено, права, що застосовується до суті, або національного права померлого (ст. 7 і ст. 20/4). Здатність скласти заповіт визначається за національним правом на момент його складення. Якщо особа, яка не володіє турецькою мовою, складає заповіт у нотаріуса в Туреччині, у дії бере участь присяжний перекладач (ст. 74 Закону про нотаріат). У справах з іноземним елементом свідоцтво про право на спадщину видає суд. Подробиці про операції в земельному реєстрі для іноземців, які володіють нерухомістю в Туреччині, — у нашій статті про купівлю нерухомості іноземцями та земельний реєстр.
Коротко #
- Для складення заповіту достатньо здатності розрізняти і досягнення 15 років.
- Офіційний заповіт складається в нотаріуса за участю двох свідків; чоловік або дружина, батьки, діти, брати і сестри та їхнє подружжя свідками бути не можуть.
- Власноручний заповіт має бути повністю написаний від руки і містити дату та підпис.
- У 2026 році нотаріальна плата за складення — 2.661,62 TL; додаються посторінкова плата за оформлення, збори і податки.
- Якщо заповіт порушує обов’язкові частки, спадкоємці можуть подати позов про зменшення.
- Після смерті заповіт відкривається в мировому суді у цивільних справах; строк заперечення — 1 місяць від моменту повідомлення.
- Позов про недійсність подається протягом 1 року від моменту, коли стало відомо, і в будь-якому разі протягом 10 років від дня відкриття (20 років проти недобросовісної особи).
Про подальші кроки поділу спадщини читайте в нашому посібнику «Як поділити спадщину», про всі спадкові справи та строки — на нашій сторінці «Адвокат зі спадкових справ у Стамбулі».
