Розлучення за згодою врегульоване статтею 166/3 Цивільного кодексу Туреччини і на практиці є найшвидшим видом розлучення. Але «швидко» не означає «просто»: головна робота тут не в засіданні, а у складенні угоди.
Три основні умови #
- Шлюб має тривати щонайменше один рік. До спливу цього строку розлучення за згодою неможливе; треба подавати спірний позов.
- Сторони звертаються спільно або одна визнає позов другої.
- Суддя особисто заслуховує сторони і переконується, що їхню волю висловлено вільно. Тому на засіданні про розлучення за згодою обидві сторони зобов’язані бути особисто; представництва через адвоката недостатньо.
Що має бути в угоді? #
Якщо суддя визнає угоду такою, що не відповідає інтересам дітей, він може вимагати змін. Повна угода має містити такі пункти:
- Опіка: з ким із батьків залишиться дитина і чому.
- Порядок спілкування: день, година, порядок на релігійні свята, зимові та літні канікули мають бути прописані прямо. Формулювання «бачитимуться у зручний час» згодом виконати неможливо.
- Аліменти на дитину: сума, день платежу, рахунок для перерахування і річний відсоток індексації.
- Аліменти на утримання подружжя: чи заявляються; якщо ні — треба прямо написати, що не заявляються.
- Майнова і моральна шкода: є вимога чи немає.
- Ліквідація режиму майна: взаємна відмова від претензій щодо нерухомості, транспорту, банківських рахунків і золотих прикрас.
- Прізвище: чи продовжуватиме дружина носити прізвище за шлюбом.
- Судові витрати і гонорар адвоката.
Хід справи і строки #
Позов подається до сімейного суду за місцем проживання однієї зі сторін або за місцем, де вони останні шість місяців мешкали разом. Заява та угода подаються разом. Залежно від завантаженості суду дату засідання зазвичай призначають протягом одного–чотирьох місяців. На засіданні суддя заслуховує сторони окремо і, затвердивши угоду, ухвалює рішення про розлучення.
Рішення не набирає чинності одразу. Від вручення мотивованого рішення спливає апеляційний строк (два тижні); якщо сторони відмовляться від права на апеляцію, рішення набере законної сили швидше. Рішення, що набрало законної сили, суд надсилає до органів реєстрації актів цивільного стану, і запис оновлюється. Загальний строк зазвичай становить два–п’ять місяців.
Як позовна заява пов’язана з протоколом при розлученні за згодою та які розділи вона має містити — у нашому посібнику щодо позовної заяви про розлучення.
Чи завершується розлучення за згодою за одне засідання? #
Якщо умови дотримано, так: справу про розлучення за згодою найчастіше вирішують за одне засідання. Для цього шлюб має тривати щонайменше один рік, подружжя має звернутися разом або один із них має визнати позов, поданий іншим, а суддя, заслухавши подружжя особисто, має переконатися, що їхню волю висловлено вільно (TMK ст. 166/3). Кожен із подружжя зобов’язаний прийти на засідання сам; адвокат не може давати пояснення замість когось із подружжя.
Якщо суддя вважатиме угоду невигідною для дітей або одного з подружжя, він може запропонувати зміни. Якщо подружжя прийме зміну на тому самому засіданні, рішення ухвалюють на ньому ж; якщо ні, справа не завершується розлученням за згодою. Найчастіше до відкладення засідання призводять неявка одного з подружжя та відсутність в угоді одного з пунктів — опіки, аліментів або поділу майна.
Найдорожча помилка в угоді #
Помилка, з якою ми стикаємося найчастіше, — до угоди взагалі не вносять пункт про відмову від претензій щодо ліквідації режиму майна. Після набрання рішенням законної сили одна зі сторін може подати окремий позов про вимогу участі в набутому майні. Сторона, яка вважала у справі про розлучення, що «все скінчилося», за місяці отримує повістку у справі про нерухомість із реєстру. Чітке й вичерпне формулювання пункту про взаємну відмову усуває цей ризик.
Чи можна відмовитися від розлучення за згодою? #
Так. Якщо до набрання рішенням законної сили одна зі сторін передумає, умова розлучення за згодою відпадає і справа перетворюється на спірне розлучення. Тоді процес вибудовують заново — з доказами і свідками.
Витрати на розлучення за згодою #
У розлученні за згодою три статті витрат: судові збори і витрати, гонорар адвоката і, за потреби, витрати на нотаріуса і повідомлення. Збори оновлюють щороку, і вони мають фіксований розмір; оскільки предмет справи про розлучення не грошовий, пропорційний збір не стягується. Нотаріальний збір за довіреність сплачується окремо.
Представляти обидві сторони одним адвокатом не можна: адвокат є представником лише однієї сторони. Друга сторона має або брати участь без адвоката, або найняти окремого. Це вимога професійних правил, що існує для запобігання конфлікту інтересів.
Різниця між розлученням за згодою і спірним #
| Критерій | За згодою | Спірне |
|---|---|---|
| Строк | Одне засідання, найчастіше 2–5 місяців | Зазвичай 1–3 роки |
| Докази | Не потрібні | Свідки, документи, експерти |
| Спір про вину | Не ведеться | Визначає відшкодування та аліменти |
| Умова | Шлюб не менш як 1 рік | Строку не потрібно |
| Участь у засіданні | Обидві сторони обов’язково | Достатньо представництва адвокатом |
Як іде спірний процес і які докази треба зібрати, ми докладно виклали на сторінці сімейного і шлюборозлучного права.
Для тих, хто живе за кордоном #
Якщо одна зі сторін перебуває за кордоном, розлучення за згодою все одно можливе; але вимога особисто бути на засіданні не відпадає. На практиці йдуть двома шляхами: приїхати до Туреччини на дату засідання або домогтися визнання в Туреччині рішення про розлучення, отриманого в іноземному суді. На другому шляху рішення має набрати законної сили і мати апостиль, а подаватися — з присяжним перекладом; виконання ж вимагають окремо лише тоді, коли рішення покладає обов’язок, що підлягає виконанню в Туреччині, наприклад аліменти чи відшкодування.
Із 2018 року за певних умов можлива й пряма реєстрація рішень про розлучення, ухвалених іноземними судовими чи адміністративними органами, в органах реєстрації актів цивільного стану (ст. 27/A Закону про послуги реєстрації населення № 5490). Цей шлях швидший, але підходить не для кожного рішення; реєстрація охоплює лише постанову про розлучення, про нікчемність чи скасування шлюбу або про встановлення його наявності, тож щодо таких положень, як опіка й аліменти, може знадобитися окреме провадження.
Як прописати аліменти в угоді? #
У пункті про аліменти мають бути чотири елементи: сума, день платежу, спосіб платежу (банківський рахунок) і річний відсоток індексації. Якщо відсоток не зазначено, щороку доведеться подавати позов про збільшення аліментів, а це без потреби знову тягне сторони до суду.
Найчастіше на практиці обирають домовленість, що аліменти щороку індексуються на величину індексу споживчих цін. Платежі через банк із призначенням «аліменти на дитину за … місяць» — найнадійніший захист від майбутніх тверджень про несплату.
Три пункти, які не можна пропустити #
Ось три теми, що найчастіше породжують спори після розлучення за згодою. Щодо кожної маємо докладний посібник:
- Аліменти: який вид, у якому розмірі і з якою індексацією погоджено. Про види і критерії розрахунку див. наш посібник з аліментів.
- Опіка і спілкування: день, година і місце передання мають бути написані настільки чітко, щоб піддаватися виконанню. Докладніше — у нашому посібнику з опіки.
- Режим майна: без прямого врегулювання в угоді ліквідація стає предметом окремого позову. Див. поділ майна при розлученні.
Про що питають на засіданні? #
Засідання щодо розлучення за згодою коротке, але формалізоване; які обставини має встановити суддя — визначено. Обоє з подружжя зобов’язані бути особисто — представництва через адвоката недостатньо, бо суддя має побачити волю безпосередньо.
На засіданні зазвичай ставлять такі запитання: чи ухвалили ви рішення про розлучення своєю вільною волею; чи прочитали ви угоду і чи зрозуміли її; чи приймаєте положення про аліменти, опіку, порядок спілкування і поділ майна; чи не перебуваєте ви під тиском? Суддя може запропонувати змінити положення, які вважає такими, що суперечать інтересам дитини; якщо сторони не приймуть зміну, справу не можна завершити за згодою і вона перетворюється на спірне розлучення.
Після рішення: набрання чинності й запис у реєстрі #
Розлучення породжує правові наслідки не з проголошення рішення суддею, а з набранням ним законної сили. Якщо сторони на засіданні або після нього відмовляться від оскарження, рішення набере сили одразу; інакше треба дочекатися спливу апеляційного строку від дня вручення мотивованого рішення. Рішення, що набрало законної сили, суд надсилає до органів реєстрації актів цивільного стану, і воно вноситься до запису.
Це розмежування важливе на практиці: до набрання рішенням законної сили не можна укласти новий шлюб, десятирічний строк для ліквідації режиму майна не починає спливати, а зміна прізвища не оформлюється. Отримана в суді копія рішення з відміткою про набрання законної сили — саме той документ, який знадобиться в усіх подальших діях.
Чи можна згодом змінити положення угоди? #
Угода про розлучення стає обов’язковою в момент, коли перетворюється на рішення суду. Але деякі її положення згодом змінити можна, а деякі — ні, і це розмежування слід знати ще при складенні угоди.
Що можна змінити: аліменти й опіку. Якщо в майновому стані сторін або в обставинах дитини станеться істотна і тривала зміна, можна вимагати збільшення, зменшення чи скасування аліментів; опіку теж можна переглянути, якщо цього вимагають найкращі інтереси дитини. Оскільки це питання публічного порядку, запис в угоді «вимоги більше не заявлятимуться» цього права не усуває.
Що змінити не можна: положення про поділ майна і про відшкодування. Це питання, які сторони вирішили вільно й остаточно; їх не можна відкрити знову зі словами «я отримав надто малу частку». Найдорожчі помилки на практиці роблять саме тут.
Рішення про розлучення, ухвалене за кордоном #
Рішення про розлучення, отримане в іноземному суді, саме собою в Туреччині не діє. Щоб його внесли до запису актів цивільного стану, достатньо визнання; виконання потрібне лише тоді, коли рішення покладає обов’язок, що підлягає примусовому виконанню в Туреччині, — аліменти, відшкодування чи передання дитини (Закон про міжнародне приватне і процесуальне право, ст. 50 і 58). Якщо рішення взагалі не оформити, особа й далі числиться в Туреччині такою, що перебуває у шлюбі, — а це має серйозні наслідки для нового шлюбу і для спадкування.
Реєстрація можлива й без подання позову: згідно зі ст. 27/A Закону № 5490, якщо рішення ухвалене іноземним органом, компетентним у цьому питанні, набрало законної сили в належному порядку і явно не суперечить турецькому публічному порядку, воно вноситься прямо до запису актів цивільного стану за спільним зверненням подружжя особисто або через представників. Сторони можуть звернутися одночасно або окремо; у другому випадку між двома зверненнями має минути не більше дев’яноста днів. Якщо один із подружжя помер або є іноземцем, сторона — громадянин Туреччини може звернутися сама. Звернення подається до представництва Туреччини в країні, де ухвалене рішення, або всередині країни — до органів реєстрації актів цивільного стану, визначених Міністерством; якщо у проханні відмовлено через недотримання умов, лишається позов про визнання за Законом про міжнародне приватне і процесуальне право.
Шлях, який потрібно пройти, щоб рішення іноземного суду діяло в Туреччині, потрібні документи та внесення запису до реєстру ми крок за кроком описали у статті про визнання та виконання.

